Енгельгардт віддав мене на чотири роки «разных живописных дел цеховому мастеру, некоему Ширяеву». Я брав участь в оздобленні приміщень сенату і синоду. Мені все цікаво. Петербург – величезне місто, я бував у різних митців.
Іван Сошенко. Одного разу в Літньому саду я побачив цього юнака, що перемальовував статуї. Познайомив його з видатними діячами російської й української культур: Карлом Брюлловим, Василем Григоровичем, Олексієм Венеціановим, Василем Жуковським, Євгеном Гребінкою. Друзі вирішили визволити його з кріпацтва. Для цього вони розіграли в лотерею портрет В.Жуковського (демонстрація портрета В. Жуковського), написаний К.Брюлловим, і за 2 500 крб. викупили Тараса у поміщика. Це сталося 22 квітня 1838 року.
Тарас Шевченко. Я був щасливий, на деякий час в мене навіть вселився світський біс. Але мене тягло малювати. Я вчився. Невдовзі рада Академії мистецтв нагородила мене трьома срібними медалями за картини.
Все частіше захоплювала мене література. Перші твори мої опублікував Є.Гребінка, а пізніше, 1840 року, я написав 8 творів і об’єднав назвою «Кобзар».
3.Учень виступає із самостійно підготовленим повідомленням.
Історія написання та видання вірша «Думка» («Тече вода в синє море…»).
Є. Гребінка в листі до Г.Ф. Квітки-Основ’яненка від 18 листопада 1838 р. про передання Шевченком творів для публікації в альманасі «Ластівка»: «Він мені дав гарних стихів на збірник». Автограф не відомий. У кінці 1838 року Шевченко передав Є. Гребінці текст вірша разом з кількома іншими творами для публікації в альманасі «Ластівка».
У першодруці вірш помилково приєднано до поезії «На вічку пам'ять Котляревському». У складальному рукопису «Ластівки» ці вірші містились як окремі твори: під поезією «На вічну пам'ять Котляревському» рукою переписувача було написано: «Т. Шевченко», вірш «Тече вода в синє море…» поет підписав власноручно: «Т. Шевченко».
Теорія літератури. Запис до літературознавчого словничка.
Ліричний твір – художній твір, у якому через образ ліричного героя висловлюються авторські думки, емоції, почуття..Виразне читання.
Учитель, а потім кілька учнів виразно читають вірш «Думка» («Тече вода в синє море…».Складання паспорта вірша.
2. а) Нищая, темная, забитая Россия (описание жизни народа в песнях, названиях деревень, губерний, в пейзаже).
б) Народное понятие счастья: - счастье в понимании Матрены Тимофеевны и крестьян; - Яким Нагой. Стихийность в понимании причин зла и виновности в нем «дольщиков народного добра»; - сознательное служение Ермила Гирина интересам крестьян; - Савелий - богатырь Святорусский, как новая ступень пробуждающегося сознания, как отражение мощи крестьянской рати, поднимающейся на борьбу.
b) Две возможные дороги к счастью:
- дорога, по которой, «громадная, к соблазну жадная идет толпа»; сатирическое отношение Некрасова к таким людям; - другая - тесная, дорога «честная» - это путь славного заступника, борца за народное счастье.
3. «Рать подымается - неисчислимая, сила в ней скажется несокрушимая» или «Кто жизнь свою всецело отдает на борьбу за брата - человека, только тот себя переживет».
Енгельгардт віддав мене на чотири роки «разных живописных дел цеховому мастеру, некоему Ширяеву». Я брав участь в оздобленні приміщень сенату і синоду. Мені все цікаво. Петербург – величезне місто, я бував у різних митців.
Іван Сошенко. Одного разу в Літньому саду я побачив цього юнака, що перемальовував статуї. Познайомив його з видатними діячами російської й української культур: Карлом Брюлловим, Василем Григоровичем, Олексієм Венеціановим, Василем Жуковським, Євгеном Гребінкою. Друзі вирішили визволити його з кріпацтва. Для цього вони розіграли в лотерею портрет В.Жуковського (демонстрація портрета В. Жуковського), написаний К.Брюлловим, і за 2 500 крб. викупили Тараса у поміщика. Це сталося 22 квітня 1838 року.
Тарас Шевченко. Я був щасливий, на деякий час в мене навіть вселився світський біс. Але мене тягло малювати. Я вчився. Невдовзі рада Академії мистецтв нагородила мене трьома срібними медалями за картини.
Все частіше захоплювала мене література. Перші твори мої опублікував Є.Гребінка, а пізніше, 1840 року, я написав 8 творів і об’єднав назвою «Кобзар».
3.Учень виступає із самостійно підготовленим повідомленням.
Історія написання та видання вірша «Думка» («Тече вода в синє море…»).
Є. Гребінка в листі до Г.Ф. Квітки-Основ’яненка від 18 листопада 1838 р. про передання Шевченком творів для публікації в альманасі «Ластівка»: «Він мені дав гарних стихів на збірник». Автограф не відомий. У кінці 1838 року Шевченко передав Є. Гребінці текст вірша разом з кількома іншими творами для публікації в альманасі «Ластівка».
У першодруці вірш помилково приєднано до поезії «На вічку пам'ять Котляревському». У складальному рукопису «Ластівки» ці вірші містились як окремі твори: під поезією «На вічну пам'ять Котляревському» рукою переписувача було написано: «Т. Шевченко», вірш «Тече вода в синє море…» поет підписав власноручно: «Т. Шевченко».
Теорія літератури. Запис до літературознавчого словничка.
Ліричний твір – художній твір, у якому через образ ліричного героя висловлюються авторські думки, емоції, почуття..Виразне читання.
Учитель, а потім кілька учнів виразно читають вірш «Думка» («Тече вода в синє море…».Складання паспорта вірша.
ответ:счастья в поэме «Кому на Руси жить хорошо»:
H.A. Некрасов - певец народа.
1 «Народ освобожден, но счастлив ли народ?»
2. а) Нищая, темная, забитая Россия (описание жизни народа в песнях, названиях деревень, губерний, в пейзаже).
б) Народное понятие счастья: - счастье в понимании Матрены Тимофеевны и крестьян; - Яким Нагой. Стихийность в понимании причин зла и виновности в нем «дольщиков народного добра»; - сознательное служение Ермила Гирина интересам крестьян; - Савелий - богатырь Святорусский, как новая ступень пробуждающегося сознания, как отражение мощи крестьянской рати, поднимающейся на борьбу.
b) Две возможные дороги к счастью:
- дорога, по которой, «громадная, к соблазну жадная идет толпа»; сатирическое отношение Некрасова к таким людям; - другая - тесная, дорога «честная» - это путь славного заступника, борца за народное счастье.
3. «Рать подымается - неисчислимая, сила в ней скажется несокрушимая» или «Кто жизнь свою всецело отдает на борьбу за брата - человека, только тот себя переживет».
Объяснение: ничего не знаю