Герой вчинив багато злочинів: убивав, грабував, підпалював, але все ж на його рахунку знайшлась одна добра справа: він врятував павучка. Будда звернув увагу саме на нього, бо захотів віддячити за добру справу. Будда спустив павутинку повз сніжно-білих, як перлина, квітів далеко-далеко вниз, до самого пекла.
Потрапивши в Пекло, Кандата неймовірно страждає і прагне потрапити до Раю завдяки павутинці, яку спустив Будда. Кандата мерщій учепився обома руками за павутинку і відчайдушно почав дертися вгору. Але герой залишився безмежним егоїстом, він немає співчуття до інших грішників. Через алегоричний образ Кандати виражено повчання: «егоїзм губить людину».
Будда посмутнів, мабуть, йому здався жалюгідним Кандата, який намагався позбутися заслуженого покарання, і за своє черстве серце той знову опинився в безодні. Будда хотів побачити, чи змінився Кандата після страждань у пеклі. Але змін у душі Кандати не відбулося.
История создания – стихотворение написано Толстым в 1840 году, когда поэт вернулся в Россию после долгой дипломатической службы.
Тема – благовест (колокольный перезвон) и чувства, которые он рождает в душе православного человека.
Композиция – стихотворение Толстого состоит из двух частей. Первая описывает храм и то, как звенят колокола, а втора рассказывает о переживаниях лирического героя в связи с этим.
Жанр – лирическое стихотворение с религиозно–философскими элементами.
Стихотворный размер – двухстопный ямб, напоминающий колокольный звон.
Відповідь:
Пояснення:
“Павутинка” образ Кандати
Герой вчинив багато злочинів: убивав, грабував, підпалював, але все ж на його рахунку знайшлась одна добра справа: він врятував павучка. Будда звернув увагу саме на нього, бо захотів віддячити за добру справу. Будда спустив павутинку повз сніжно-білих, як перлина, квітів далеко-далеко вниз, до самого пекла.
Потрапивши в Пекло, Кандата неймовірно страждає і прагне потрапити до Раю завдяки павутинці, яку спустив Будда. Кандата мерщій учепився обома руками за павутинку і відчайдушно почав дертися вгору. Але герой залишився безмежним егоїстом, він немає співчуття до інших грішників. Через алегоричний образ Кандати виражено повчання: «егоїзм губить людину».
Будда посмутнів, мабуть, йому здався жалюгідним Кандата, який намагався позбутися заслуженого покарання, і за своє черстве серце той знову опинився в безодні. Будда хотів побачити, чи змінився Кандата після страждань у пеклі. Але змін у душі Кандати не відбулося.
История создания – стихотворение написано Толстым в 1840 году, когда поэт вернулся в Россию после долгой дипломатической службы.
Тема – благовест (колокольный перезвон) и чувства, которые он рождает в душе православного человека.
Композиция – стихотворение Толстого состоит из двух частей. Первая описывает храм и то, как звенят колокола, а втора рассказывает о переживаниях лирического героя в связи с этим.
Жанр – лирическое стихотворение с религиозно–философскими элементами.
Стихотворный размер – двухстопный ямб, напоминающий колокольный звон.
Эпитеты – “храм пятиглавый”, “звон призывный”, “край родимый”, “край благодатный”, “непонятная тоска”, “мечта чудесная”, “пространства небесные”.
Олицетворения – “звон зовет и манит”, “сердце дрожит и тает”.
Объяснение: