Часть 3 выполните на листочке
Часть 1. Задания №1-5 с выбором ответа
№1. Какой эпиграф предшествует произведению А.С.Пушкина «Капитанская дочка»?
а) На зеркало неча пенять, коли рожа крива;
б) Береги честь смолоду;
в) Вкушая, вкусих мало мёда, и се аз умираю;
г) И жить торопится, и чувствовать спешит.
№2. К какому литературному направлению можно отнести произведение Д.И. Фонвизина «Недоросль»?
а) романтизм;
б) реализм;
в) классицизм;
г) сентиментализм.
№3. Какое средство выразительности использует М.Ю.Лермонтов в строках: «И облачко за облачком, // Покинув тайный свой ночлег, // К востоку направляло бег»?
а) сравнение;
б) противопоставление (антитеза);
в) риторическое обращение;
г) олицетворение.
№4. В произведении Н.В.Гоголя «Тарас Бульба» главный герой Тарас относится к такому типу героев русской литературы, как:
а) благородный разбойник;
б) героическая личность;
в) романтический герой, ценящий свободу превыше жизни;
г) самодур, тиран, невежественный, жестокий крепостник.
№5. Комедия как жанр – это:
а) драматическое произведение, отражающее смешное и «низкое», осмеивающее общественные пороки; всякая смешная пьеса;
б) драматическое произведение, в основе которого лежит трагический конфликт, приводящий к катастрофическим последствиям;
в) крупное или среднее по объему стихотворное произведение, основными чертами которого являются наличие сюжета (как в эпосе) и образа лирического героя (как в лирике);
г) прозаическое произведение небольшого объема, в котором, как правило, изображаются одно или несколько событий жизни героя. Круг действующих лиц ограничен, описываемое действие непродолжительно по времени.
Часть 2. Задания №6-11 с кратким ответом
№6. Укажите героя произведения А.С.Пушкина «Капитанская дочка» по данному отрывку: «… он был лет сорока, росту среднего, худощав и широкоплеч. В чёрной бороде его показывалась живые большие глаза так и бегали».
ответ:
№7. Какой художественный приём использует Фонвизин для передачи важнейшей черты характера героев своей пьесы: Скотинин Вральман?
ответ:
№8. Определите жанр произведения Л.Н. Толстого «После бала».
ответ:
№9. Как называется в драматическом произведении авторское указание об обстановке действия, о внутреннем состоянии героев, их мимике и жестах?
ответ:
№10 . Какой художественный прием положен в основу композиции рассказа «После бала»?
ответ:
№11. Соотнесите названия произведений из 1 столбика с героями произведений из 2 столбика:
ответ:
Названия произведений
Герои произведений
Название произведения
Вариант ответа (цифра)
«После бала»
«Тарас Бульба»
«Капитанская дочка»
«Недоросль»
«Правеж»
«Песня про купца Калашникова»
Остап, Андрий
Иван Васильевич, Кирибеевич, Степан Парамонович
Иван Грозный, добрый молодец
Гринев, Швабрин, Маша Мировнова
Митрофанущка Вралман
Иван Васильевич, Варенька, полковник
Характеристика парубка: сперши був ледащо, як подадуть їсти, то й їсть, а не подадуть, то й так обходиться, недотепа, нічого робить не вміє, потім стал гарним та розумним.
Колись дуже давно жили собі бідні чоловік та жінка, був у них один дуже ледачий син, який нічого не робив, тільки на печі грався. Було йому двадцять літ. Батьки журяться, думають, що з ним робити. Вирішили віддати в найми, щоб чужі люди його чомусь навчили. Оддали хлопця до кравця, потім до шевця — більше трьох днів він не витримував, тікав додому. Надумав батько одвести сина в інше царство. Йдуть вони через темний ліс. Чоловік утомився, сів на пеньок та й каже: — Ох! Як же я втомився! Де не взявся — з-під пенька дідок вилазить, маленький, зморщений, а борода зелена аж по коліна. Та й питає чоловіка, навіщо він його кликав. Батько здивувався, сказав, що нікого не кликав. Тоді дідок і назвався, він — лісовий цар Ох. Розпитав, куди вони йдуть і сказав, що хоче найняти хлопця. Ох звелів прийти через рік: якщо впізнає батько сина, забере, а ні, то буде ще рік служити. Батько пішов додому, а цар повів хлопця в підземне царство до зеленої хатки, де й жінка, і діти, і наймички — все зелене, навіть їжа. Дав Ох завдання хлопцеві — нарубати дров. А той ліг та й спить. Наказав тоді Ох спалити наймита. Так і зробили. Вуглину, яка залишилася, Ох сприснув живущою водою — хлопець ожив і став таким гарним, що й не сказати. Так повторювалося п’ять разів. Із ледачого парубка став моторний і гарний козак. Через рік батько прийшов за сином, викликав Оха. Цар повів його до себе, взяв проса, висипав — назбігалося багато півнів. Батько не впізнав серед них сина і повернувся додому сам. Наступного року Ох повів батька в кошару, але серед всіх баранів він не впізнав свого сина і повернувся додому сам, зажурений. На третій рік іде батько до Оха, а назустріч йому дід, білий, як молоко, і одежа на ньому біла. Привіталися, розпитав дід про батькову біду і взявся до Сказав, що Ох тепер випустить голубів, так батько хай не бере ніякого, тільки того, котрий не їстиме, сидітиме окремо під грушею та оскубатиметься. Батько так і зробив. Довелося Охові віддавати сина, тепер уже гарного парубка. Йдуть батько й син додому, батько скаржиться на бідність. Тоді син його заспокоїв і сказав, що тут полюватимуть за лисицями паничі, він перекинеться на хорта й піймає лисицю; мисливці будуть купувати хорта у нього, хай продає, тільки без ретязя, от і будуть гроші. Все так і трапилося. Батько йде та знову бідкається, що мало грошей, не вистачить хазяйством обзавестись. Парубок сказав, що паничі їхатимуть по перепелиці із соколом, то він перекинеться на сокола, мисливці купуватимуть у нього того сокола, хай продає, тільки без шапочки. Так і зробили. Продав батько сокола за триста рублів, а той як полетів, то й не повернувся до паничів. Син сказав, що перекинеться ще й конем на ярмарку, а батько хай продає його за тисячу рублів, тільки без недоуздка. Де не взявся циган, став торгуватися і таки вмовив батька продати коня з недоуздком. А то був не циган, а цар Ох. Сів цар на коня, поїхав додому, радий, що повернув парубка. Повів коня до водопою, а той кінь перекинувся окунем та й поплив у річці. Ох перекинувся щукою — та за ним. Довго ганялися. Виплив той окунь на берег, де царівна білизну прала, та й перетворився на перстень. Царівна підняла його з води, пішла додому, хвалиться. Ох перекинувся купцем, прийшов до царя й попросив віддати йому перстень, бо то саме він його загубив, а без нього йому не жити. Царівні жаль віддавати, вона й кинула перстень на землю — а він розсипався пшоном по хаті. Ох перекинувся півником — і давай клювати. А одна пшонинка закотилася під ноги царівні, то лісовий цар її не помітив та й полетів собі. А з пшонини постав гарний парубок, і царівна одразу в нього закохалася. Попросила батька віддати її за нього, цар довго морщився, що за простого віддавати доводиться, та все ж погодився. І зіграли вони гучне весілля.
Поэт Кондратий Фёдорович Рылеев написал стихотворение «Смерть Ермака» в 1822 году. Он посвятил свое произведение известной исторической фигуре – это атаман Ермак Тимофеевич, который покорил Сибирское ханство и с честью служил Отечеству. Персонаж Рылеева является разносторонним героем: солдат и вольный казак. Именно из-за этого поэт обратил на него внимание.
В «Смерти Ермака» автор с романтических приемов демонстрирует думы и смерть героя. Релеев очень увлечённо описывает «воды Иртыша» и философские мысли атамана. Возле дикого берега мрачной ночью Ермак задумывается, правильно ли он и его дружина живут. Поэт сравнивает мощь реки с силой воина: «Иртыш волнуется сильней — Ермак все силы напрягает».
Главный герой восхищается удалью своих соратников, мужественные казаки искупили своей и вражеской кровью все свои преступления, которые они совершали ранее. Теперь они на государственной службе, выполняют царскую волю, готовы расстаться с жизнью. Он даёт возможность поспать своим товарищам, атаман знает, что с рассветом придет смерть или слава: «С рассветом глас раздастся мой, на славу иль на смерть зовущий!»
Ермак не боится смерти, она «не может быть страшна», он убежден, что самое важное в своей жизни он сделал: «Сибирь царю покорена».
Рылеев народному герою противопоставляет коварного и иноземца – хана Кучума. Автор не отрицает силу врага, сравнивая подлого Кучума с бурей, однако победить сибирских героев можно только коварством: «Страшась вступить с героем в бой, Кучум к шатрам, как тать презренный, прокрался тайною тропой». Кучума поэт не рассматривает в качестве равного противника покорителям Сибири. Ведь предатель нападает на спящих, не рискуя вступить с дружиной Ермака в открытое сражение.
Рылеев описывает отвагу русского воина, подчеркивая, что в честном бою Ермака и дружину нельзя одолеть, следующими строчками: «И пала грозная в боях, не обнажив мечей, дружина...»
Герой ищет в реке, однако дикая природа не спешит на человеку: «И, закипев страшней, река героя с шумом поглотила». Но убивает вольного человека все же не река, а «Тяжелый панцирь — дар царя — Стал гибели его виною». Таким образом, автор подчеркивает, что царская милость не приносит свободолюбивому человеку счастья.
Анализ данного стихотворения показывает, что Рылеев называет свою версию причины смерти Ермака – царский подарок, который получил атаман взамен личной свободы.
Объяснение:
здесь всë правильно