Было ли у главного героя произведения В. Г. Распутина «Уроки французского» желание учиться? Какие внешние обстоятельства могли бы помешать получению образования?

Объяснение:

Герої більшості творів Короленка – звичайні люди. Перед багатьма з них постає питання про сенс життя. Він особливо актуальний в повістях «Парадокс» і «Сліпий музикант».

Короленка був упевнений в тому, що люди створені для щастя, як птиці для польоту. Цією думкою він ділиться в творі «Парадокс». Вустами каліки говорить сам автор, впевнений в тому, що кожен на цьому світі гідний кращої долі. Короленка впевнений: як би жорстока не було життя, потрібно сподіватися на краще. Цією думкою наповнений вірш в прозі під назвою «Вогники».

Оптимізм автора – не бездумно, що не відірваний від тягот життя. Наприклад, у творі «Сліпий музикант» дорога Петра до самопізнання неймовірно важка. Через страждання герой відмовляється від свого права на безтурботне життя. Він вважає за краще зануритися в світ людей, щоб зрозуміти, що ж насправді – справжнє щастя.

У всіх творах Короленка звучить така думка: не треба боятися труднощів, навіть якщо здається, що вони нестерпні. Люди повинні прагнути до світла, навіть якщо навколо тьма. Вихід є з будь-якої ситуації, головне – намагатися знайти в собі сили на боротьбу з проблемами.

У нас есть друг Электроник.  Он очень сильно похож на нас. Но он не обычный, он питается не едой, а электричеством. Он был не настоящим и хотел стать настоящим мальчиком. Однажды мы гуляли и прямо на нас побежал мальчик сильно похожий на нас это и был Электроник но с начало мы об этом не знали. Потом он рассказал нам свою историю. И мы подружились. Он рассказал что сбежал от учёного и просил нас ему стать настоящим. Мы решили Первым делом мы решили научить его есть еду. Потом играть в игры. Потом мы учили его грамоте. Вот он стал почти как настоящий. Вот мы гуляем с Электроником и все удивляются, смотря на нас. Ведь он так сильно похож на нас. Но вдруг подъезжает чёрная машина, выходит странный дяденька и забирает Электроника. Через некоторое время мы находим место, где удерживают Электроника. Мы незаметно проходим в это здание находим Электроника и бежим! Вот мы сбежали. Через месяц Электроник стал настоящим. И он был счастлив.