Автор неліктен қыздарына әже іздейді? Жазушы ойы қандай?
Үй иелері мен олардың қыздары неліктен қонаққа баруға ерекше
дайындалады?
Автордың дастархан басындағы әжені бірден ажырата алмауынын
себебі неде?
Неліктен автор: «Сәбидің алдында өтірікші болдым-ау» деген өкініш
те бір сәт өзегімді жалап өтеді», – дейді?
Әңгіме неліктен «Нағыз әже қайда?» деп аталады?

"кошкин дом"- одна из лучших книг хх века любимая многими поколениями детей в нашей стране. живая, захватывающая, то смешная, то грустная пьеса маршака с удивительными, одновременно реалистичными и сказочными иллюстрациями васнецова. само совершенство! тот, кто хоть раз держал ее в руках, не забудет уже никогда! идея пьесы "кошкин дом" появилась у самуила маршака из нескольких строчек народной детской песенки: "тили-тили-тили-бом! загорелся кошкин дом".сюжет прост, но разработан изящно, с большим юмором. в богатом доме кошки случился . оставшись без крыши над головой, несчастная кошка и ее дворник кот василий идут просить приюта у своих друзей, которые были у них в гостях накануне. однако ни курица, ни коза, ни свинья не пускают кошку переночевать. только бедные племянники, котята-сироты, которым тетя кошка отказывала даже в куске хлеба, открывают ей дверь своей нищей избушки.финал, как и положено в детской сказке, - счастливый. готов новый "пряничный", расписной васнецовский домик, ярко светит в небе солнце, кошка и котята водят хоровод, распустились на страницах книги пышные красные цветы.завтра будет новоселье,на всю улицу веселье.тили-тили-тили-бом! приходите в новый дом! вся пьеса "кошкин дом" напоминает детскую игру: в ней непрерывно происходит действие, реплики персонажей короткие (ни одного лишнего но выразительные, однотипные эпизоды повторяются несколько раз.художник юрий васнецов не просто нарисовал рисунки к тексту "кошкиного дома", он создал оформление целой книги, разнообразное и сказочное. здесь то картина во всю страницу, то небольшая заставочка. в начале каждой главы - рисованная буквица. по-васнецовски нарядная книжка! "кошкин дом" маршака издавали в нашей стране множество раз (последний - в начале 90-х не успев выйти, эта книга становилась библиографической редкостью, а чудом купленные экземпляры зачитывались детьми до дыр! жаль, что целое поколение детей выросло, не имея возможности познакомиться с ней в детстве. издательство "мелик-пашаев" выпустило "кошкин дом" в великолепном качестве, какого не было никогда раньше.

Народився в с Ладані Прилуцького повіту на Полтавщині. Навчався в Полтавській духовній семінарії, згодом — у Харківському ветеринарному інституті. Деякий час працював ветеринарним лікарем. У1917 році був заарештований царським урядом. Невдовзі почав займатися журналістською діяльністю, був редактором журналу "Книгар" (Київ). У1919 році емігрував до Чехо-Словаччини. Працював викладачем Української сільськогосподарської академії. За кордоном почав займатися літературною діяльністю. Найвідоміші з літературних творів; роман "Чмелик", збірка казок "Нечиста сила", п'єса-казка "Русалка-жаба".

"Хуха-Моховинка" Василя Королів-Старого

Хуха-Моховинка була лісовою, боровинкою Хухою. У старому бору спонвіку жив увесь її рід. Вона була наймолодшою серед Хух. Пухнаста, як мох, тільце врите довгою вовничкою, тільки мордочка, як садова квіточка, та лапки, рожеві зісподу, були голенькі. Колір вовнички мінявся від того, біля чого вона з'являлася. Моховинку дуже любили в родині, і не тільки за те, що наймолодша, а й за те, що була добра, лагідна, слухняна і роботяща.

Моховинка сама зробила собі хатинку між корінням великої сосни: позатуляла всі дірки та щілини сосновими галузками і м'яким зеленим мохом.

Але недовго судилося Моховинці насолоджуватися хатнім теплом. Старий дід, який прийшов рубати сосну, знищив її хатинку. Все було понівечено і розкидано. Занепокоєні тим, що не по закону рубають ліс, Хухи привели лісника. І серед них — Моховинка. Не про себе вона дбала, хоча так постраждала, а за весь свій рід на землі!

Дивіться також

   "Хуха-Моховинка" (повний текст)

   "Хуха-Моховинка" (скорочено)

   Біографія Василя Короліва-Старого

Багато хто з Хух звав її до себе, але Моховинка добре знала звичаї, за якими Хухи повинні мати окремі хатинки.

Не знайшовши хатинки в лісі (все було позаймане Хухами), знесилена, перемерзла, вона з'явилась у теплій хаті, серед кіз, які співчутливо вислухали бідолаху і запросили лишитися та оселитися. Пройшов час, і у Хухи з'явилися нові друзі — хлопчик та дівчинка, які весело бавилися з затійницею. Маючи добре серце, Моховинка виручила з біди козу Лиску, за що діти біли їй дуже вдячні: приносили все, що їм давали смачного.

Дуже сумувала Хуха за своєю родиною. І тільки нещасний випадок (знову з-за старого діда, який поранив їй лапку) допоміг їй опинитися серед лісу.

Як зраділи всі Хухи її появі! Дружні, вони разом вибудували нову хатку. Все було добре у Хухи.

Раптом сталося так, що Хуха-Моховинка віч-на-віч зустрілася з дідом. Але тепер він безпомічний, знесилений. Добре серце Хухи не пам'ятало зла, і вона поспішає на до Побачивши ту, що покалічив, старий приготувався для помсти, а одержав порятунок.

Не захотіла Моховинка, щоб її було віддячено, бо Хухи роблять добро з повинності. Про одне попросила — розповісти людям, що Хухи добрі й не пам'ятають зла.

Ця казка несе непереможну силу добра, вірності, любові. Читаючи про Хуху, я згадував і Карлсона, який з задоволенням бавився з Малюком, і роботящу Попелюшку, і Герду, що змогла перенести всі страждання на шляху до зустрічі з Каєм.

Объяснение: