Олександр Сергійович Пушкін – великий поет, письменник, а також, просто дуже творча людина. Саме він і заслуговує того, щоб його поважати, розуміти з усією ясністю, так як в його творах присутня щирість і іноді простота, якої іноді не вистачає в реальному житті. Одне лицемірство, і заздрість.
Твір «Я пам’ятник собі воздвиг нерукотворний…» дуже вже незвично хоча б за своїм змістом і змістом. Це твір – велика за розміром, і воно рифмовано через кожну рядок, що дуже зручно. Сенс цього твору дуже високий, і його потрібно розуміти з усією своєю ясністю, так як Пушкін в цьому вірші пише про себе, пише про те, що не всі його розуміють, а багато хто – і засуджують. Пушкін в цьому творі намагається донести до простого люду, так і до вищих чинів, що поети – теж люди, що вони грають роль в житті суспільства – дуже велику, і що не завжди їм бувають так легко, як може здатися. Пушкін зробив це вірш, що складається всього з п’яти строф – одою, а також, чимось на кшталт гімну, який має повести за собою народи, показати, що поети – люди, щось світле як маяк, який закликає до справедливості, доброти, а головне – свободи, чому дуже підвладний російський дух.
Вірш під назвою «Я пам’ятник собі воздвиг нерукотворний…» закликає до відповідальності за свої слова і вчинки, особливо тих, хто стоїть вище простих селян і просто людей. Воно також доводить, що поети не зобов’язані тільки пестити слух людей приємною мовою і компліментами. Поети також повинні, просто зобов’язані наставляти людей на шлях істинний, показуючи в своїх творах – що правильно, і як вийти на світ чистий і праведний. Саме тому Пушкін проголошує, що йде не тільки лирою приємною пестити слух народу, але і відновлювати справедливість.
Да, потому что она уехала, а правильнее сказать сбежала из отчего дома с гусаром. Не получив родительского благословения. Гусар этот ведь не сватался к ней.
Кстати, в "Станционном смотрителе", так и не написано вышла ли на за него замуж. Но можно сделать вывод, что нет, хотя дети и были.
В то время это было равносильно проклятию.
Она отца своего опозорила. Это вроде, как, если окажется, что ребёнок Вашего учителя литературы наркоман, или насильник. Скорее всего даже в наше "сверхсвободное" время учителя с работы "попросят".
Так вот увидев отца она упала в обморок от переполнявших её чувств; стыда, вины, любви к отцу.
И это было настолько естественно, что Пушкин даже не стал разъяснять, почму это произошло.
Олександр Сергійович Пушкін – великий поет, письменник, а також, просто дуже творча людина. Саме він і заслуговує того, щоб його поважати, розуміти з усією ясністю, так як в його творах присутня щирість і іноді простота, якої іноді не вистачає в реальному житті. Одне лицемірство, і заздрість.
Твір «Я пам’ятник собі воздвиг нерукотворний…» дуже вже незвично хоча б за своїм змістом і змістом. Це твір – велика за розміром, і воно рифмовано через кожну рядок, що дуже зручно. Сенс цього твору дуже високий, і його потрібно розуміти з усією своєю ясністю, так як Пушкін в цьому вірші пише про себе, пише про те, що не всі його розуміють, а багато хто – і засуджують. Пушкін в цьому творі намагається донести до простого люду, так і до вищих чинів, що поети – теж люди, що вони грають роль в житті суспільства – дуже велику, і що не завжди їм бувають так легко, як може здатися. Пушкін зробив це вірш, що складається всього з п’яти строф – одою, а також, чимось на кшталт гімну, який має повести за собою народи, показати, що поети – люди, щось світле як маяк, який закликає до справедливості, доброти, а головне – свободи, чому дуже підвладний російський дух.
Вірш під назвою «Я пам’ятник собі воздвиг нерукотворний…» закликає до відповідальності за свої слова і вчинки, особливо тих, хто стоїть вище простих селян і просто людей. Воно також доводить, що поети не зобов’язані тільки пестити слух людей приємною мовою і компліментами. Поети також повинні, просто зобов’язані наставляти людей на шлях істинний, показуючи в своїх творах – що правильно, і як вийти на світ чистий і праведний. Саме тому Пушкін проголошує, що йде не тільки лирою приємною пестити слух народу, але і відновлювати справедливість.
Объяснение:
ответ
3,3/5
9
levadevaiulia
новичок
1 ответ
Да, потому что она уехала, а правильнее сказать сбежала из отчего дома с гусаром. Не получив родительского благословения. Гусар этот ведь не сватался к ней.
Кстати, в "Станционном смотрителе", так и не написано вышла ли на за него замуж. Но можно сделать вывод, что нет, хотя дети и были.
В то время это было равносильно проклятию.
Она отца своего опозорила. Это вроде, как, если окажется, что ребёнок Вашего учителя литературы наркоман, или насильник. Скорее всего даже в наше "сверхсвободное" время учителя с работы "попросят".
Так вот увидев отца она упала в обморок от переполнявших её чувств; стыда, вины, любви к отцу.
И это было настолько естественно, что Пушкин даже не стал разъяснять, почму это произошло.