Анализ текста по плану Задание:
Выполните комплексный лингвостилистический анализ текста:
Еще в Древней Руси существовала деловая переписка. Об этом свидетельствуют берестяные грамоты, найденные при раскопках; древнейшие из них относятся к IX веку. С распространением письменности (к XIV—XV векам) содержание деловых бумаг становится все более разнообразным. Деловые документы используются как в деятельности государства, так и в жизни отдельных людей. До наших дней сохранились духовные и договорные грамоты, то есть княжеские завещания и акты, которые устанавливали взаимоотношения между князьями, отношения Москвы с Тверью и Рязанью. В то время были узаконены челобитные такой формы: « Царю, государю и великому князю Михаилу Федоровичу (упоминались все титулы того, кому подавалась челобитная, затем имя просителя, который нарочито принижал себя) бьет челом Ивашка Федоров, сын Измайлов...» (после чего излагались дело и содержание
1. Озаглавьте текст.
2. Определите тему и идею текста.
3. Определите стиль и тип текста.
4. Определите микротемы и составьте план текста.
5. Выпишите ключевые слова и словосочетания.
6. Какова стилистическая окраска слова челобитная? (Высокого стиля, книжное, офиц.-деловое, термин, разговорное, просторечное, устаревшее и т. д.). Подберите к этому слову синонимы – слова стилистически нейтральные.
7.Найдите 2 слова, употреблённых в переносном значении. Укажите их значение в данном тексте
Галерник є символом людини взагалі, яка не спроможна обирати власну долю. Кожна людина «прикута», приречена до того, що обрали для неї небеса. Човен несе її бурхливим морем життя проти її волі. Її життя — це «вічна каторга при веслах». Вірш проникнутий жалем за життям на свободі. Читаючи поезію ми гаємо, що для героя ніби зупиняється час, залишаючи в серці героя спогад про відбиток того, як він жив до того як потрапив у полон, батьківський край, який не стирається з пам’яті, і філософські роздуми про сенс життя, про велике мале в ньому. Надія -це те велике, чим варто дорожити, що треба берегти, і вірити, що тебе чекають вдома. Досить похмурий пейзаж натякає на складні життєві обставини ліричного героя, на те, що він у розлуці з близькими людьми. І це додає його спогадам нотку трагічності, болючого щему, жалкування за тим, що можливо, він так і не побачить рідних.
Галерник є символом людини взагалі, яка не спроможна обирати власну долю. Кожна людина «прикута», приречена до того, що обрали для неї небеса. Човен несе її бурхливим морем життя проти її волі. Її життя — це «вічна каторга при веслах». Вірш проникнутий жалем за життям на свободі. Читаючи поезію ми гаємо, що для героя ніби зупиняється час, залишаючи в серці героя спогад про відбиток того, як він жив до того як потрапив у полон, батьківський край, який не стирається з пам’яті, і філософські роздуми про сенс життя, про велике мале в ньому. Надія -це те велике, чим варто дорожити, що треба берегти, і вірити, що тебе чекають вдома. Досить похмурий пейзаж натякає на складні життєві обставини ліричного героя, на те, що він у розлуці з близькими людьми. І це додає його спогадам нотку трагічності, болючого щему, жалкування за тим, що можливо, він так і не побачить рідних.