Три богатирі на картині художника В.Васнецова - це три потужні фігури витязів на добрих конях. Ілля Муромець, Добриня Микитович і Альоша Попович - герої, знайомі нам за народними билинами.
Вони скакали на весь дух по чистому полю, а зараз зупинилися і вирішують, куди їм шлях тримати, в який бік, де чекають від них до
Воїни впевнено і міцно сидять в сідлах, вітер розвіває гриви їхніх коней. Навколо них - чисте поле з пожовклою травою. За спиною - сірі пагорби, над головою - непривітне потемніле небо, під ногами - проїжджа дорога. Ось-ось розіграється негода, від якої ніде їм сховатися.
Коні у богатирів різних мастей: один чорний, інший - рудий, третій - білий. Обладунки витязів, кінська упряж виглядають достовірно, тому що художник підібрав для них металевий колір. І вся картина написана фарбами, відповідними кольору обладунків, тому на ній майже немає яскравих плям, за винятком червоного щита у одного з героїв і збруї його коня.
Друг - це людина, яка сприймає тебе таким, яким ти є і ніколи не зрадить. Я хотів би дружити з Остапом. Андрій- хороший хлопець, яле він зрадив свою відчизну. Це найгірше із того, що він мвг би зробити. Він зрадив не лише свого батька, ай чвою країну, свою віру. І все це лише заради дівчини. Мені такий друг не до вподоби, і я вважаю, що Тарас зробив правильно, вбивши Андрія. А ось остап - справіжній друг. Він вірний і батькові і Україні. Він до останнього терпить муки і катування, але не здається полякам. Такий друг ніколи не зрадить. Отже, я б краще дружив з Остапом.
Три богатирі на картині художника В.Васнецова - це три потужні фігури витязів на добрих конях. Ілля Муромець, Добриня Микитович і Альоша Попович - герої, знайомі нам за народними билинами.
Вони скакали на весь дух по чистому полю, а зараз зупинилися і вирішують, куди їм шлях тримати, в який бік, де чекають від них до
Воїни впевнено і міцно сидять в сідлах, вітер розвіває гриви їхніх коней. Навколо них - чисте поле з пожовклою травою. За спиною - сірі пагорби, над головою - непривітне потемніле небо, під ногами - проїжджа дорога. Ось-ось розіграється негода, від якої ніде їм сховатися.
Коні у богатирів різних мастей: один чорний, інший - рудий, третій - білий. Обладунки витязів, кінська упряж виглядають достовірно, тому що художник підібрав для них металевий колір. І вся картина написана фарбами, відповідними кольору обладунків, тому на ній майже немає яскравих плям, за винятком червоного щита у одного з героїв і збруї його коня.
Андрій- хороший хлопець, яле він зрадив свою відчизну. Це найгірше із того, що він мвг би зробити. Він зрадив не лише свого батька, ай чвою країну, свою віру. І все це лише заради дівчини. Мені такий друг не до вподоби, і я вважаю, що Тарас зробив правильно, вбивши Андрія.
А ось остап - справіжній друг. Він вірний і батькові і Україні. Він до останнього терпить муки і катування, але не здається полякам. Такий друг ніколи не зрадить.
Отже, я б краще дружив з Остапом.