Смотри и читай как-то так Начнем с того, что Гомера к ЛИТЕРАТУРЕ относить вообще не надо. "Литература" - от "литера",буква, то есть это то, что записано. А Гомер был РАПСОДОМ, певцом-сказителем, свои великие поэмы держал в голове и исполнял изустно. Поэтому они ЭПИЧЕСКИЕ, от слова ЭПОС, т. е., собственно, слово, речь. Но потом, уже в историческое время, они по приказу афинского тирана Писистрата были записаны и разделены на книги (НЕ песни!), каждая на 24 - по числу букв греческого алфавита. Эти-то канонические тексты и легли в основу классической греческой, а потом и всеевропейской литературы. И давайте не забывать, что, кроме Гомера, был еще и Гесиод. Он тоже оставил 2 великие поэмы: "Труды и дни" - о годовом цикле работ древнегреческого крестьянина, которая сейчас никого не интересует, и "Теогонию" - о происхождении мира и богов, к пересказам которой так или иначе обращается каждый, кто хочет знать греческую культуру, еще прежде поэм Гомера. Но имя Гесиода теперь мало кто помнит, хотя у истоков западной культуры стоят они оба. Ставь и желаю хорошей оценки...
Християнство – це релігія любові, віра серця, вчення, яке сам Господь приніс у наші душі. Всі правди віри викладені у Біблії – священній книзі християн.
Життя людини є далеко не простим випробуванням, кожного з нас на шляху чекають труднощі, омани та зло. Часто ці випробування збивають нас з вірної дороги і заводять в несусвітню темряву. Щоб пройти життєвий шлях правильно нам потрібен дороговказ. Цим дороговказом для християнина є Біблія. В ній ми знаходимо відповіді на всі запитання, розумні поради до кожної ситуації, підтримку та стимул жити добром.
На мою думку, цінність Біблії в тому, що вона навчає, як ставитися до подій, що відбуваються у житті кожного з нас, до людей, з якими щодня стикаємося, як відповідати на добро і на зло, як жити в мирі зі своїм внутрішнім світом. Вона вчить нас правильно поводитися у різних ситуаціях, недарма латиняни говорили: „Modus Vivendi!”. Ця фраза означа б жити в мирі зі всіма, навіть якщо виникають незгоди.
Біблія дає нам впевненість у завтрашньому дні. Тільки той хто щиро вірить в Бога не боїться нічого, бо розуміє, що попереду його чекає вічність. Господь – добрий батько, Він терпляче зносить всі наші погані вчинки і образи, береже і любить нас. Він – це наш захист, Він не покине, не зрадить ніколи. Але часто люди самі відвертаються від Нього, нехтують Його законами, відкидають безмежну любов. Такі особи є нещасними, самотніми, а їхня душа пуста. Вони йдуть проти своєї доброї природи, хочуть бути господарями світу, самі не усвідомлюючи свою мізерність. Вони вважають себе нащадками горил, а не Божими творіннями. Такі люди хочуть логічно пояснити все, що відбувається навколо, але в результаті їхні пошуки заходять в глухий кут, бо вони стикаються з вічним питанням: „Чому?”. Бог є єдиною правильною відповіддю на всі запитання, а Біблія вчить нас вірити Йому і жити за Його законами, бо тільки таке життя принесе спокій і щастя в наші серця.
Біблія на простих прикладах показує нам що добре, а що погано. Кожна притча, що наведена в Новому Завіті, несе моралізаторський характер і має глибокий сенс. Життя святих, апостолів, пророків є зразком, який ми повинні повторювати щодня. Дотримання Божих заповідей веде до святості, а це повинно бути метою кожного християнина.
Євангелія справді є „доброю новиною”, бо це обіцянка Господа своїх вірних. Це своєрідний договір між Богом і людиною, зміст його простий: живи за християнськими правдами і Бог тебе нагородить сторицею.
Значення Біблії в житті людини переоцінити важко. Вона ставить перед нами одвічне запитання: „Quo vadis?” – „Камо грядеши?” – „Куди йдеш?” Це означає, що Книга Книг змушує нас замислитися над тим, як ми живемо, чи правильний обрали шлях і яку поставили перед собою остаточну ціль. А кінцевою метою життя кожного християнина має бути возз’єднання з Всевишнім, з Творцем, який є Альфа і Омега, початок і кінець всього. Це і є основним зміст Біблії, її головним вченням.
Життя людини є далеко не простим випробуванням, кожного з нас на шляху чекають труднощі, омани та зло. Часто ці випробування збивають нас з вірної дороги і заводять в несусвітню темряву. Щоб пройти життєвий шлях правильно нам потрібен дороговказ. Цим дороговказом для християнина є Біблія. В ній ми знаходимо відповіді на всі запитання, розумні поради до кожної ситуації, підтримку та стимул жити добром.
На мою думку, цінність Біблії в тому, що вона навчає, як ставитися до подій, що відбуваються у житті кожного з нас, до людей, з якими щодня стикаємося, як відповідати на добро і на зло, як жити в мирі зі своїм внутрішнім світом. Вона вчить нас правильно поводитися у різних ситуаціях, недарма латиняни говорили: „Modus Vivendi!”. Ця фраза означа б жити в мирі зі всіма, навіть якщо виникають незгоди.
Біблія дає нам впевненість у завтрашньому дні. Тільки той хто щиро вірить в Бога не боїться нічого, бо розуміє, що попереду його чекає вічність. Господь – добрий батько, Він терпляче зносить всі наші погані вчинки і образи, береже і любить нас. Він – це наш захист, Він не покине, не зрадить ніколи. Але часто люди самі відвертаються від Нього, нехтують Його законами, відкидають безмежну любов. Такі особи є нещасними, самотніми, а їхня душа пуста. Вони йдуть проти своєї доброї природи, хочуть бути господарями світу, самі не усвідомлюючи свою мізерність. Вони вважають себе нащадками горил, а не Божими творіннями. Такі люди хочуть логічно пояснити все, що відбувається навколо, але в результаті їхні пошуки заходять в глухий кут, бо вони стикаються з вічним питанням: „Чому?”. Бог є єдиною правильною відповіддю на всі запитання, а Біблія вчить нас вірити Йому і жити за Його законами, бо тільки таке життя принесе спокій і щастя в наші серця.
Біблія на простих прикладах показує нам що добре, а що погано. Кожна притча, що наведена в Новому Завіті, несе моралізаторський характер і має глибокий сенс. Життя святих, апостолів, пророків є зразком, який ми повинні повторювати щодня. Дотримання Божих заповідей веде до святості, а це повинно бути метою кожного християнина.
Євангелія справді є „доброю новиною”, бо це обіцянка Господа своїх вірних. Це своєрідний договір між Богом і людиною, зміст його простий: живи за християнськими правдами і Бог тебе нагородить сторицею.
Значення Біблії в житті людини переоцінити важко. Вона ставить перед нами одвічне запитання: „Quo vadis?” – „Камо грядеши?” – „Куди йдеш?” Це означає, що Книга Книг змушує нас замислитися над тим, як ми живемо, чи правильний обрали шлях і яку поставили перед собою остаточну ціль. А кінцевою метою життя кожного християнина має бути возз’єднання з Всевишнім, з Творцем, який є Альфа і Омега, початок і кінець всього. Це і є основним зміст Біблії, її головним вченням.