Поема «Енеїда» І. Котляревського — перший твір нової української літератури, а сам автор увійшов в історію нашої культури як її засновник, що заклав фундамент літературної мови на народній основі. Письменник жив на межі двох століть — ХVІІІ і XIX. Саме тоді тривав розцінок барокового напряму в культурі й набував популярності бурлеск. А бурлескі твори пов’язані з пародіюванням високої, урочистої тематики. Особливо ручною для бурлескного пародіювання виявилася «Енеїда» давньоримського Мир і Вергілія. Пародії на Вергілієву «Енеїду» вийшли у Франції, Італії, Німеччині, Росії. У шкільні роки І. Котляревський вивчав твори Вергілія, знав бурлескські пародії твору в європейській літературі, а тому писав свою творчість як переосмислення римського оригіналу до української дійсності, прагнув надати твору народно-національного колориту.
«Енеїда» Вергілія в урочистому й піднесеному тоні розповідає про доблесть Енея — предка роду Юліїв, прославляє політику Риму. В основі сюжету — ліпший античний міф: на десятий рік війни між троянцями та греками зруйнували Трою, а Еней із рештою троянців за велінням богів поплив до чужої землі, щоб там заснувати нове царство. Мандри Енея описав Вергілій.
« Енеїда» Вергілія — це давньоримська епопея, героїчний твір, класичний оригінал, що уславляє абсолютизм і доводить божественне походження римських імператорів. Поема Вергілія має дванадцять частин і написана гекммгіром. Це твір класицизму. За Вергілієм, все підвладне волі богів-вершитиме людина — це пасивна іграшка в руках богів.
І. Котляревський переробив епопею Вергілія на український лад. У поемі І. Котляревського діють паралельно дві сюжетні лінії: реальні мандри запорозьких козаків після скасування Січі та канва сюжету поеми Вергілія.
«Енеїда» І. Котляревського зображує побут України другої половини XVIII – XIX століття. Це сатирично-гумористичний твір, пародія на «Енеїду»Вергілія. За жанром — бурлескно-травестійна поема, в якій у жартівливому, стилі зображені життя та побут різних верств українського суспільства. Поема І. Котляревського утверджує велич українського народу, його волю прагнення і життєлюбство. Його герої — це люди здорові, життєрадісні, які діють в реальному житті. «Енеіда» І. Котляревського — це твір просвітитель- реалізму, написаний чотиристопним ямбом, має шість частин.
Отже, можна дійти висновку, що «Енеїда» І. Котляревського — це цілком оригінальний твір, сповнений національного колориту, суто народного гумору, яким уже понад двісті років зачитується український читач.
Дубровский – главный герой романа - сын бедного помещика Андрея Дубровского. Человек он очень смелый, серьёзный, внешность у него довольно таки привлекательная, хоть с первого взгляда и не очень сильно выделявшаяся среди дворян. Имел довольно таки бледное лицо, прямой нос и русые волосы. Особенно стоит отметить его голос. Он очень звучен и прелестен. Всё это делает его вид очень благородным.
Также стоит отметить и другие его не менее важные хорошие качества: доброта, честность, великодушие, манерность, щедрость, отвага. Но были в нём и некоторые недостатки, такие как: расточительность, игромания. Находясь в Петербурге, он проиграл много денег в карты. Но самое главное и хорошее его качество – человечность. Очень сильно он любил отца и переживал за его здоровье, также его несомненную душевную доброту показывает и тот факт, что он очень сильно любил крепостных отца. О том, что Дубровский действительно добрый говорит ещё и тот факт, что он полюбил Марию, хотя её отец – Троекуров Кирилла Петрович и был его заклятым врагом. Владимир готов был простить любые обиды связанные с деньгами, лишь бы Машино сердце принадлежало только ему.
Для этого человека не было труда практически ни в чём, он с лёгкостью выучил французский язык, выдал себя за учителя, долгое время занимался с Марией танцами и пением. Также занимался он и обучением сына Троекурова – Саши, обучал он его географии и арифметике.
Случай, когда Дубровского закинули в комнату с медведем (такими делами любил промышлять Троекуров, ему нравилось чувствовать страх людей) также показывает его смелость, вместо того, чтобы кричать и звать о он убивает медведя. Но не стоит забывать, что человек он всё -таки был мстительный. Ведь именно он придумал этот хитрый план, как отомстить Троекурову, от убийства которого любовь Владимира к его дочери.
Источник: Образ и характеристика Владимира Дубровского в повести Дубровский Пушкина сочинение
Поема «Енеїда» І. Котляревського — перший твір нової української літератури, а сам автор увійшов в історію нашої культури як її засновник, що заклав фундамент літературної мови на народній основі. Письменник жив на межі двох століть — ХVІІІ і XIX. Саме тоді тривав розцінок барокового напряму в культурі й набував популярності бурлеск. А бурлескі твори пов’язані з пародіюванням високої, урочистої тематики. Особливо ручною для бурлескного пародіювання виявилася «Енеїда» давньоримського Мир і Вергілія. Пародії на Вергілієву «Енеїду» вийшли у Франції, Італії, Німеччині, Росії. У шкільні роки І. Котляревський вивчав твори Вергілія, знав бурлескські пародії твору в європейській літературі, а тому писав свою творчість як переосмислення римського оригіналу до української дійсності, прагнув надати твору народно-національного колориту.
«Енеїда» Вергілія в урочистому й піднесеному тоні розповідає про доблесть Енея — предка роду Юліїв, прославляє політику Риму. В основі сюжету — ліпший античний міф: на десятий рік війни між троянцями та греками зруйнували Трою, а Еней із рештою троянців за велінням богів поплив до чужої землі, щоб там заснувати нове царство. Мандри Енея описав Вергілій.
« Енеїда» Вергілія — це давньоримська епопея, героїчний твір, класичний оригінал, що уславляє абсолютизм і доводить божественне походження римських імператорів. Поема Вергілія має дванадцять частин і написана гекммгіром. Це твір класицизму. За Вергілієм, все підвладне волі богів-вершитиме людина — це пасивна іграшка в руках богів.
І. Котляревський переробив епопею Вергілія на український лад. У поемі І. Котляревського діють паралельно дві сюжетні лінії: реальні мандри запорозьких козаків після скасування Січі та канва сюжету поеми Вергілія.
«Енеїда» І. Котляревського зображує побут України другої половини XVIII – XIX століття. Це сатирично-гумористичний твір, пародія на «Енеїду»Вергілія. За жанром — бурлескно-травестійна поема, в якій у жартівливому, стилі зображені життя та побут різних верств українського суспільства. Поема І. Котляревського утверджує велич українського народу, його волю прагнення і життєлюбство. Його герої — це люди здорові, життєрадісні, які діють в реальному житті. «Енеіда» І. Котляревського — це твір просвітитель- реалізму, написаний чотиристопним ямбом, має шість частин.
Отже, можна дійти висновку, що «Енеїда» І. Котляревського — це цілком оригінальний твір, сповнений національного колориту, суто народного гумору, яким уже понад двісті років зачитується український читач.
Также стоит отметить и другие его не менее важные хорошие качества: доброта, честность, великодушие, манерность, щедрость, отвага. Но были в нём и некоторые недостатки, такие как: расточительность, игромания. Находясь в Петербурге, он проиграл много денег в карты. Но самое главное и хорошее его качество – человечность. Очень сильно он любил отца и переживал за его здоровье, также его несомненную душевную доброту показывает и тот факт, что он очень сильно любил крепостных отца. О том, что Дубровский действительно добрый говорит ещё и тот факт, что он полюбил Марию, хотя её отец – Троекуров Кирилла Петрович и был его заклятым врагом. Владимир готов был простить любые обиды связанные с деньгами, лишь бы Машино сердце принадлежало только ему.
Для этого человека не было труда практически ни в чём, он с лёгкостью выучил французский язык, выдал себя за учителя, долгое время занимался с Марией танцами и пением. Также занимался он и обучением сына Троекурова – Саши, обучал он его географии и арифметике.
Случай, когда Дубровского закинули в комнату с медведем (такими делами любил промышлять Троекуров, ему нравилось чувствовать страх людей) также показывает его смелость, вместо того, чтобы кричать и звать о он убивает медведя. Но не стоит забывать, что человек он всё -таки был мстительный. Ведь именно он придумал этот хитрый план, как отомстить Троекурову, от убийства которого любовь Владимира к его дочери.
Источник: Образ и характеристика Владимира Дубровского в повести Дубровский Пушкина сочинение