А.Дюма три мушкетёра
1) Как друзья Атос, Портос и Арамис предложили израсходовать д' Артаньяну полученные 40 пистолей?
2) Почему королевские мушкетеры постоянно участвовали в стычках с гвардейцами кардинала, хотя это, как и дуэли, было запрещено?
3) Благодаря какому поступку д'Артаньян получил плащ мушкетера?
4) Как проводили время Атос, Портос и Арамис, пока д'Артаньян был в Англии?
5) XXIX глава романа называется «Что происходило в Портсмуте 23 августа 1628 года». О каком событии идет речь?
показан контраст двух миров ("владелец роскошных палат - обездоленные бедняки, инверсия - с непокрытыми шли головами,не страшат тебя громы небесные,не считающий жизнью завидною,лестью бесстыдною,громы небесные,скорбь вопиющая,эпитет - холопским недугом,пышный подъезд,скорбь вопиющая, преклонные дни,в благовонной тени,метафора - оборванная чернь,скудная лепта,синтаксический параллелизм - и пойдут, пробираясь дорогой, и земля! анафора - где бы где бы мужик не стонал,стонет он по полям, по дорогам,
стонет (анафора - это единоначатие)
сравненипе - создал песню, подобную стону.
Якраз у поемі лорда Байрона "Мазепа" мало не центральною стала фантастична любовна історія, що її запустив в обіг Мазепин недоброзичливець при дворі польського короля.
Ця оповідка потім мандрувала із сюжету в сюжет, від одного автора до іншого. Нібито ревнивий чоловік, вистеживши Мазепу на таємному побаченні зі своєю дружиною, прив'язав коханця до спини дикого необ'їждженого коня - і той помчав степами на схід, в Україну.
Байрон компонує свою поему як розповідь самого героя про цю подію шведському королю Карлу ХІІ у таборі після полтавської битви й акцентує мотив його величної помсти: "Старий безумець! Він мені // Проклав дорогу до престолу".
Далі легенда розгортається у згоді з романтичними ідеалами й уявленнями.
Приреченого рятує юна красуня, він наснажується потугою рідної землі. (Адже це романтики при початку позаминулого століття підносять національну ідею, уславлюють порив до свободи й права виняткової особистості. Українські реалії давали багато матеріалу для таких інтерпретацій).
Мазепа
Підпис до фото,
Іван Мазепа на купюрі в 10 гривень. Деякі експерти сумніваються, що це портрет саме Мазепи
Жадоба помсти стократ примножує сили - і вродливий шукач любовних пригод стає врешті-решт великим державцем.
У ХVІІІ столітті Україна особливо цікавила західних митців, дипломатів і політиків. Тоді з'явилося багато мандрівницьких описів, аґентурних інформацій, історичних досліджень та художніх текстів.
Козацька держава сприймалася як "брама Європи", порубіжжя, бастіон свободи у боротьбі з московською тиранією. Українська звитяга мала наснажити вичахлі ідеали "старого" континенту.
У фіналі поеми Байрона саркастично протиставлено бездоганного в своєму героїзмі, невтомного й незламного старого гетьмана - і нездатного до відчайдушної боротьби молодого шведського короля.
Неймовірні спогади Мазепи, його розповідь про авантюрні пригоди й шалене протистояння злій, неприхильній долі - усе це вже не може захопити втомленого й знеможеного Карла.
Оповідач не почув ніякої відповіді від свого слухача - "Король бо спав уже з годину".
Порозуміння між надто зосередженим на собі самому Заходом та Україною, що опинилася в ролі пасербиці історії, хоча захищала якраз універсальні європейські цінності, досягалося не надто добре.
І в цьому сенсі реакція Карла ХІІ на почуте звичайно ж була для Байрона метафорою байдужості, прикрої оспалості й апатії західного світу.