План романа А. С. Пушкина «Капитанская дочка» согласно текста каждой главы:
Детство и юность Петра Гринева, его отправка на службу. Дорога в Оренбургскую губернию. Проигрыш.
Буран в степи неизвестного путника.
Прибытие в Белгородскую крепость, знакомство с местными обычаями.
Зарождение любви к Маше Мироновой. Дуэль со Швабриным, ранение Гринева.
Решение Петра жениться на Маше. Письмо отцу.
Начало народных волнений, Пугачев у стен крепости.
Взятие Белгородской крепости штурмом, казнь супружеской четы Мироновых.
Помилование Петра Пугачевым.
Возвращение домой в Оренбург. Назначение Швабрина комендантом крепости. Болезнь Маши.
Известие о бедственном положении Маши Мироновой.
Возвращение Гринева в Белгородскую крепость ради Маши.
Подлое поведение Швабрина. Содержание Маши в неволе. Освобождение Маши и Петра.
Подавление народного восстания.
Арест Гринева по навету Швабрина, суд. Помилование Петра императрицей. Казнь Пугачева. Свадьба Гринева и Маши Мироновой.
Вступление:
я прочитала Роман А. С. Пушкина.
" Копитанская дочь "Главным героем этого романа является Пётр Гринев.происходят Александра Пушкина, действие которого происходит во время восстания Емельяна Пугачёва. Впервые опубликован без указания имени автора в 4-й книжке журнала «Современник», поступившей в продажу в последней декаде 1836 года.
Олександр Андрійович Чацький – молодий чоловік, уже позбавлений дитинства, але досить дорослий для розуміння дурості та підлабузництва оточуючих. Він не бажає служити, але й не збирається стає чиновником. Такі судження лякають Фамусова настільки, що він зараховує головного героя якобинцам. Головний герой вважає, що можна стати шановною людиною, присвятивши себе, наприклад, науці.
Олександр Чацький – єдиний позитивний герой у творі. Він розумний, проникливий, глузливий. Герой здатний любити і відчувати пристрасть. Його почуття до Софії настільки сильні, що він не бачить у ній дурну і недалеку дівчину, яка ніколи не зможе його зрозуміти.
Однією з найважливіших рис його характеру є його волелюбність. Йому не потрібна підтримка натовпу, він ніколи не піде у нього на поводі. Його думка не популярна у фамусівському суспільстві настільки, що її навіть вважають божевільним.
Чацький – справжній патріот. Він щиро любить свою Батьківщину, захоплюється російським народом та російською мовою. Йому гидко, що стан дворян перетворив цю прекрасну мелодійну мову на суміш «французького з нижегородським».
Недоліки Чацького
Будучи дуже освіченою людиною, Чацький пильно помічає недоліки суспільства. За до своєї грамотної мови та гострого слівця він висміює вади оточуючих. Ось тільки робить він це даремно. Люди, що оточують його, набагато дурніші за героя і не розуміють сенсу його промов. Крім того, головний герой занадто гордий. Він не хоче приймати неповаги до себе, сердиться, коли його судження не роблять на публіку запланованої дії.
Незважаючи на всю свою об'єктивність і тверезість суджень, він, як і раніше, закоханий у Софію Фамусову і через палку любов не бачить усю обмеженість дівчини.
План романа А. С. Пушкина «Капитанская дочка» согласно текста каждой главы:
Детство и юность Петра Гринева, его отправка на службу. Дорога в Оренбургскую губернию. Проигрыш.
Буран в степи неизвестного путника.
Прибытие в Белгородскую крепость, знакомство с местными обычаями.
Зарождение любви к Маше Мироновой. Дуэль со Швабриным, ранение Гринева.
Решение Петра жениться на Маше. Письмо отцу.
Начало народных волнений, Пугачев у стен крепости.
Взятие Белгородской крепости штурмом, казнь супружеской четы Мироновых.
Помилование Петра Пугачевым.
Возвращение домой в Оренбург. Назначение Швабрина комендантом крепости. Болезнь Маши.
Известие о бедственном положении Маши Мироновой.
Возвращение Гринева в Белгородскую крепость ради Маши.
Подлое поведение Швабрина. Содержание Маши в неволе. Освобождение Маши и Петра.
Подавление народного восстания.
Арест Гринева по навету Швабрина, суд. Помилование Петра императрицей. Казнь Пугачева. Свадьба Гринева и Маши Мироновой.
Вступление:
я прочитала Роман А. С. Пушкина.
" Копитанская дочь "Главным героем этого романа является Пётр Гринев.происходят Александра Пушкина, действие которого происходит во время восстания Емельяна Пугачёва. Впервые опубликован без указания имени автора в 4-й книжке журнала «Современник», поступившей в продажу в последней декаде 1836 года.
Олександр Андрійович Чацький – молодий чоловік, уже позбавлений дитинства, але досить дорослий для розуміння дурості та підлабузництва оточуючих. Він не бажає служити, але й не збирається стає чиновником. Такі судження лякають Фамусова настільки, що він зараховує головного героя якобинцам. Головний герой вважає, що можна стати шановною людиною, присвятивши себе, наприклад, науці.
Олександр Чацький – єдиний позитивний герой у творі. Він розумний, проникливий, глузливий. Герой здатний любити і відчувати пристрасть. Його почуття до Софії настільки сильні, що він не бачить у ній дурну і недалеку дівчину, яка ніколи не зможе його зрозуміти.
Однією з найважливіших рис його характеру є його волелюбність. Йому не потрібна підтримка натовпу, він ніколи не піде у нього на поводі. Його думка не популярна у фамусівському суспільстві настільки, що її навіть вважають божевільним.
Чацький – справжній патріот. Він щиро любить свою Батьківщину, захоплюється російським народом та російською мовою. Йому гидко, що стан дворян перетворив цю прекрасну мелодійну мову на суміш «французького з нижегородським».
Недоліки Чацького
Будучи дуже освіченою людиною, Чацький пильно помічає недоліки суспільства. За до своєї грамотної мови та гострого слівця він висміює вади оточуючих. Ось тільки робить він це даремно. Люди, що оточують його, набагато дурніші за героя і не розуміють сенсу його промов. Крім того, головний герой занадто гордий. Він не хоче приймати неповаги до себе, сердиться, коли його судження не роблять на публіку запланованої дії.
Незважаючи на всю свою об'єктивність і тверезість суджень, він, як і раніше, закоханий у Софію Фамусову і через палку любов не бачить усю обмеженість дівчини.