55 (кто решит) ещё на киви 30 рублей часть ii. 1. какая библейская была изображена на картинках в доме смотрителя? а) всемирный потоп; б) блудного сына; в) воскрешение иисуса христа; г) давида. 2. кем по роду своей деятельности был микула? а) купец; б) пахарь; в) князь; г) разбойник. 3. с кем боролся петр в «повести о петре и февронии муромских»? а) со змеем; б) с поляками; в) с драконом; г) ни с кем. 4. какие события изображаются в трагедии «борис годунов»? а) война с поляками; б) воцарение на престол петра i; в) татаро-монгольское иго; г) смутное время. 5. какой город восхваляет поэт в поэме «медный всадник»? а) новгород; б) санкт-петербург; в) москву; г) киев. 6. как звали главного героя повести «станционный смотритель»? а) иван; б) пафнутий; в) самсон; г) семен. 7. почему иван грозный казнит калашникова? а) за предательство; б) за убийство опричника; в) за убийство жены; г) за воровство. 8. с кем воевали казаки в повести «тарас бульба»? а) с поляками; б) с немцами; в) друг с другом; г) с литовцами. 9. почему андрий предал свою родину? а) хотел богатой жизни; б) из-за любви; в) из-за ссоры с отцом; г) т.к. попал в плен. 10. где учились сыновья тараса бульбы? а) в бурсе; б) в гимназии; в) в военной академии; г) в университете. часть iii. 1. к какому циклу былин относится былина «садко»? 2. назовите повести, которые входят в цикл «повести покойного ивана петровича белкина». 3. укажите название приема (средство выразительности)? горят щеки ее румяные, как заря на небе божием. 4. укажите название приема? опускаются руки сильные, помрачаются очи буйные… 5. из какого произведения взят отрывок (назовите автора и название произведения)? «хочется мне сказать, панове, что такое есть наше товарищество. вы слышали от отцов и дедов, в какой чести была земля наша: и грекам дала знать себя, и с царьграда брала червонцы…» 6. из какого произведения взят отрывок (назовите автора и название произведения)? «на берегу пустынных волн/ стоял он, дум великих полн, / и вдаль глядел. пред ним широко/ река неслася; бедный челн/ по ней стремился одиноко». 7. из какого произведения взят отрывок (назовите автора и название произведения)? «князь тяжело болен. весь покрыт струпьями и язвами от крови свирепого летающего змия, которого хотел убить он своею рукой. у себя он не нашел, кто бы излечил его». 8. из какого произведения взят отрывок (назовите автора и название произведения)? «и выходит удалой кирибеевич, / царю в пояс молча кланяется, / скидает с могучих плеч шубу бархатную, / подпершися в бок рукою правою, / поправляет другой шапку алую, / ожидает себе он противника». 9. о каком герое идет речь? (назовите героя и произведение). схоронили его за москвой-рекой, / на чистом поле промеж трех дорог: / промеж тульской, рязанской, владимирской; / и бугор земли сырой тут насыпали, / и кленовый крест тут поставили. 10. о каком герое идет речь? (назовите героя и произведение). «… весь был он создан для бранной тревоги и отличался прямотой своего нрава. … он любил простую жизнь козаков и перессорился с теми из своих товарищей, которые были наклонены к варшавской стороне…»
"Всякая любовь-великое счастье, даже если она не разделена"- утверждал Иван Алексеевич.
Но так ли это? Мы можем рассуждать об этом долго. Лучше обратится к рассказу И.А. Бунина "Кавказ".
Муж героини, сгорая от страсти убивает самого себя. Любовь,которую не смогла разделить с ним его жена убила офицера.
Александр Иванович Куприн в своих произведениях воспевает любовь как нечто изменить человека , дать ему опору, стать смыслом жизни. Любовь-это что-то прекрасное, что поглащает человека.
В своем произвелении "Куст сирени" Куприн говорит о любви, которая любимому. Молодой человек, сделав ошибку, утвержает, что там есть кусты. Распереживавшись , он приходит домой злой и говорит жене о случившемся. Люимая люимому и налаживает ситуацию...
ПЛАН
1. Протиставлення дiйсностi та iдеалу в поезiї Шарля Бодлера
2. Поль Верлен — велична постать французького символiзму
3. Артюр Рембо — символ свiтового поетичного авангарду
Використана література
1. Протиставлення дiйсностi та iдеалу
в поезiї Шарля Бодлера
Французький поет Шарль Бодлер збирав пiзнi квiти романтизму… Бунтiвничий дух властивий не тiльки його поезiї, Бодлера можна вважати романтиком життя. Тогочасна Францiя здавалась йому нудним порожнiм царством буржуа. Це поняття означало для поета не класову, а духовну категорiю. Поет не приймає такий свiт, який дав йому багато розчарувань. Бодлер прагне змiнити свiт, оновити. Саме це зумовило його активну участь у революцiї 1848 р.
Збiрка його поезiй «Квiти зла» — це духовнi пошуки сучасної людини. Свiт постає в образi моря, з яким ми зустрiчаємося ще в романтичнiй поезiї Байрона, Пушкiна. Зображуючи сучасну йому дiйснiсть як «море засмiчених улиць мiських», поет серцем лине до iншого моря, «моря, де сяйва багато». Не приймаючи прозаїчностi буденного життя, вiн прагне повернути той загублений рай (iдеальний свiт), у якому творець жив у дитинствi:
Мiй раю зелений, кохання дитяче
Квiтки й поцiлунки, забави й пiснi,
I скрипка, що в сутiннi тужить i плаче…
А може рай-iдеал розташований у далеких екзотичних країнах («Moesta et errabunda»)? У поезiї «Подорож» дiйснiсть постає:
На сходинах життя, на всiх шаблях фатальних
Одвiчного грiха видовище нудне…
Це i тиран, i народ, «закоханий у панiвний батiг», декiлька релiгiй, «що пнуться до небес i всi простертi ниць», «усе наркозне зiлля, що свiту нашого докладний iнвентар». I поет робить висновок:
Цей свiт, затиснутий у тоскнi береги,
Являє образ наш — сьогоднi, завтра, завше.
Оазиси жахiв серед пустель нудьги.
Поезiя «Подорож» — це своєрiдна духовна подорож людства до безоднi, вiд якої не може врятувати «жменька мудрецiв», що «одбiгли Долею гуртованих отар».
Але, «блукаючи духом по мiсцинi суворiй», поет зустрiчає лебедя («Лебiдь»), що утiк iз клiтки. Вiн зранений, це величний «вигнанець -страдник», який мрiє «про чисту гладь ставiв». Це сам поет, що прагне iдеалу. У поезiї «Альбатрос» вiн постає в образi повiтряного мандрiвника — альбатроса:
Поет подiбний теж до владаря блакитi,
Що серед хмар летить мов блискавка в iмлi.
Але, мов у тюрмi, в юрбi несамовитiй
Вiн крила велетня волочить по землi.
«Юрба несамовита» — це дiйснiсть, а велетенський птах-поет може жити тiльки «серед хмар».
Але неможливiсть досягти iдеалу на землi викликає в Бодлера гостре розчарування, i вiн впадає у вiдчай. Звiдси також розумiння призначення поезiї як засобу вирощування квiтiв (тобто Прекрасного) зi зла, а також його чорна меланхолiя i тотальний нiгiлiзм. Поет не тiльки не звертався до Бога за до вiн демонстративно нехтує ним i схиляється перед Сатаною. Водночас деякi риси стилю Бодлера суперечать романтизмовi: ретельно виважена композицiя i бездоганна форма поезiї. Не сприймає поет i романтичного розумiння природи як джерела оновлення почуттiв або засобу захисту вiд цивiлiзацiї. Природа постає у Бодлера ворогом людини. Вiн шукає натхнення в «iншiй природi» — штучнiй: у витворах мистецтва i людської працi.
Збірка «Квіти зла» створювалася поетом упродовж усього життя й увібрала все найкраще з його поетичної спадщини. У цьому плані вона схожа на «Листя трави» Уїтмена чи «Кобзар» Тараса Шевченка. «Квіти зла» — цілісний твір, де всі частини й окремі вірші органічно пов'язані. Книга має посвяту, вступ і складається із шести циклів — «Сплін та ідеал», «Паризькі картини», «Вино», «Квіти зла», «Бунт» і «Смерть». Усі цикли об'єднані за проблемно-тематичним принципом.
Двополюсність відчуття визначила композиційну структуру збірки «Квіти зла» і передусім її основної частини «Сплін та ідеал», яка відкривається трьома віршами («Благословіння», «Альбатрос», «Лет»), де утверджується божественна природа людини, з найбільшою повнотою втілена у постаті поета, чий «трепетний дух» утікає від «земної хвороботворної гнилі», щоб злетіти ввись
— в «осяйну даль», у «таємні сфери». Але поет і не прагне втриматися на цій висоті. Від першої частини «Спліну та ідеалу» до заключної (вірші: «Сплін», «Марево», «Жага небуття», «Алхімія страждання», «Годинник») чітко простежується низхідна лінія, яка веде не від «спліну» до «ідеалу», а навпаки, від «ідеалу» до «спліну», від Бога