47. Прочитайте речення. Назвіть у них антитезу й градацію. З якою метою вжито ïх? 1. Найтоншою, найшляхетнішою була її вишивка білим по білому. Ясне на ясному. Срібло на снігу. Сонце в воді. Хмаринки в небесній чистоті...(М. Дочинець). 2. Забулось їм - згадалося мені (М. Жайворон). 3. Світ парадоксів, вивертів, гримас, людей великих і дрібних на подив, на вдих і видих розпинає нас...(М. Жайворон). 4. На день i ніч роздвоюється світ (М. Жайворон). 5. Буває тяжко впорожні. Буває легко з тягарями
Доки буде жити Україна
В теплім хлібі, в барвних снах дітей, —
Йтиме білим полем Катерина
З немовлям, притнутим до грудей.
Такими словами починає вірш Л. Кисельов. Уже з перших рядків ми розуміємо його думку: Катерина — філософський образ-символ біблійної Марії. Поет наголошує, що цей образ — узагальнений образ матері-страдниці. Нам ніколи не слід забувати:
Тільки би Шевченкова Мадонна
В сніжне небуття не полягла!
Ці слова звучать як заклик: збережіть надбання нації, щоб Україні-матері жити вічно! Вся славна історія України закарбувалася на серці національної Мадонни, "освятивши невимовним болем":
Тільки би вона донесла сина
До свого народу, до людей.
її син — це нащадок українського роду, його майбутнє. У ньому — світла історія прекрасної волелюбної країни, тому
Про дівочу цноту, про калину
Не співай, поете, не квили...
Перед нами постає вже не знеславлена "Шевченкова Мадонна", а "біла Катерина" в ореолі своєї святості, бо через українських Мадонн продовжується життя нації. Ось чому кожен вірш Л. Кисельова про найголовніше, найсуттєвіше:
Треба Вкраїни. Надій і суму
Селянських хат і курних шляхів.
Треба землі, де завжди пульсує
Шевченкове серце, Шевченків гнів.
Безумовно, кожен вірш Л. Кисельова — про найголовніше, про найсуттєвіше.
Катерина — Україна — Мадонна — матір Божа з немовлям — підносять нашу багатостраждальну Батьківщину на безмежну височінь. Сприймаєш поезію "Катерина" як піднесену молитву за Україну, як віру в її високе майбутнє, головну місію в історії людства.