2. Составьте кластер взаимодействия персонажей в этом произведении.
которое М. М. Пришвин назвал сказкой-былью. Обозначьте сказочные
черты в образах-персонажах, используя эти подсказки:
— какую функцию в волшебной сказке выполняет персонаж-сирота?
- кто является в сказке персонажами-врагами, а кто какую функцию в сказке обычно выполняет мудрый старик?
— какую функцию в сказке выполняет образ развилки двух дорог?
— кто ведёт повествование в сказке?
какую функцию в сказке выполняет волшебный клубочек?
Олицетворение - изображение неживых предметов в виде живых существ.
Кто же вас гонит: судьбы ли решение?
Зависть ли тайная? злоба ль открытая?
Нет, вам наскучили нивы бесплодные...
Эпитет - художественное определение предмета или явления живо
представить себе предмет, почувствовать отношение автора к нему.
Тучки небесные, вечные странники!
Степью лазурною, цепью жемчужною
Мчитесь вы, будто как я же, изгнанники,
С милого севера в сторону южную.
Зависть ли тайная? злоба ль открытая?
Или друзей клевета ядовитая...
Нет, вам наскучили нивы бесплодные...
Вечно холодные, вечно свободные... (тучки)
Сравнение - изображение одного предмета путём сравнения его с другим.
Мчитесь вы, будто как я же, изгнанники...
Метафора - слово или выраже-, ние, употреблённое в переносном смысле вместо
другого слова, потому что между обозначаемыми предметами есть сходство.
Степью лазурною, цепью жемчужною
Мчитесь вы, будто как я же, изгнанники...
Инверсия - необычный порядок слов, благодаря которому автор достигает особой
выразительности речи.
Тучки небесные, вечные странники!
Степью лазурною, цепью жемчужною
Мчитесь вы в сторону южную.
Кто же вас гонит: судьбы ли решение?
Зависть ли тайная? злоба ль открытая?
Или на вас тяготит преступление?
Или друзей клевета ядовитая?
Нет, вам наскучили нивы бесплодные...
Нет у вас родины, нет вам изгнания.
На думку М. Драй-Хмари, у «Лісовій пісні» змальовано «трагедію високої душі, що заблудилась серед болота буденного життя». Душевна краса і приземлений практицизм піднесені в драмі до рівня символічних узагальнень, що спонукають до роздумів про справжнє покликання людини.
Основні проблеми твору мають переважно філософський характер. Вони стосуються сенсу життя, духовної свободи, матеріального й духовного чинників особистості. Це також проблеми таланту, людської гідності, впливу справжнього кохання на людську душу.
Особливу роль у творі відіграє питання гармонійного співжиття людини і природи. Яскравим вираженням пориву до гармонії є душа Лукаша, яка озивається «виразно-щиро голосом сопілки...». Усвідомлення, що він не зміг «...своїм життям до себе дорівнятись», виявляє чи не найбільшу драматичну суперечність людської натури.
«Лісова пісня» складається з прологу і трьох дій. У пролозі знайомство з міфічними істотами налаштовує на умовний, символічний характер сприйняття твору. Перша дія розповідає про зародження й розвиток кохання Мавки й Лукаша, увиразнює тему гармонійного співіснування людини і природи. У другій дії загострюється конфлікт між мрією й буденністю. Третя дія розкриває драматизм непоправної втрати та розповідає про запізніле духовне прозріння головного героя.
Важливу роль у драмі відіграють образи природи, особливо при зіставленні душевних змін героїв із природними явищами. Зародження почуттів Лукаша й Мавки припало на час весняного оновлення світу, пробудження довкілля, пізнє літо приносить розчарування й сумніви, а завершальні події твору відбуваються пізньої осені. У фіналі на мить — як мрія про втрачене щастя — немов у казці, поновлюється весняна природа й замість зимового дня настає місячна весняна ніч, квітнуть дерева, а їхній білий цвіт огортає закохану пару та перетворюється зрештою на густий сніг, що накриває нерухому самотню постать Лукаша.
Объяснение: