2 Пераканце эпізод сустрэчы Даніка з хворай настаўніцай. Як вы разумееце словы пані Марс «Я разумею цябе — мы любіш толькі
бедных Iя Данік не з багатай сям. Вы тут уре не любіце пано)
А я — таксама палячка. І гэта, хлопчык не адно і тое к Іў нас у
Польшчы, усякія людзі ёсць Ты зразумееш мяне, калі падрасце».
Пиши от сюда что надо:
Алексей Толстой открыл мир людей многих эпох, начиная от «Смутного времени» и дней Петра Первого и кончая социалистическим временем. Он открыл обширное богатство человеческих образов – всегда живых, всегда задевающих сердце, всегда вызывающих у нас беспокойство.
Писательский размах Толстого так велик, так щедр, что, кажется, для него почти нет ничего невозможного в области литературы Редкие писатели могут с таким совершенством касаться совершенно разных тем, как это делает Толстой. Здесь и история («Петр Первый», «День Петра», «Любовь – книга золотая»), и фантастические романы («Аэлита», «Гиперболоид инженера Гарина»), и гражданская война («Хождение по мукам», «Гадюка», «Похождения Невзорова»), и детские сказки («Буратино»), и печальная судьба простых и самоотверженных русских женщин («Маша», «Под старыми липами»), и Запад («Древний путь», «Черное золото»), и еще множество интересных рассказов, окруженных воздухом ржаных полей, заглохших садов, многоводных рек
Он вошел в историю советской литературы как писатель, наиболее широко и художественно своеобразно поставивший в своем творчестве «русский вопрос» – тему России, русского народа, его истории, его значения в мировой цивилизации. Тема России объединила все многообразие сюжетов и жанров его творчества и обусловила многие особенности его художественных поисков. На разных этапах деятельности Алексея Толстого эта тема меняла свои очертания, но неизменно волновала писателя, сопутствовала его тернистому пути от начала крушения Российской империи через нелегкое принятие Октябрьской революции до кануна победы страны в Великой Отечественной войне.
Українську літературу, яка народилась на Луганщині, відкривають Західній Україні студенти Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, що переїхав до Старобільська. Вони розробили інтерактивний проект «Літературна мапа Луганщини».
Борис Грінченко, Василь Стус, Сергій Жадан… Ці імена, здається, знають усі українці, а хтось навіть згадає, що творчість цих людей пов'язана з Луганщиною. Проте найсхідніший регіон славиться не лише цими трьома видатними письменниками.
Ідея витала в повітрі тривалий час, а ось напередодні поїздки до колег з Луцька у 2018 році вона нарешті реалізувалася в проект «Літературна мапа Луганщини».
Бібліотека ЛНУ імені Тараса Шевченка. Після виступу команди «Літературна мапа Луганщини» перед студентами
Бібліотека ЛНУ імені Тараса Шевченка. Після виступу команди «Літературна мапа Луганщини» перед студентами
«Свого часу на різних конференціях в Україні я розказувала людям, що Луганщина – це не лише терикони та чорний сніг. Це і «Три зозулі з поклоном» Тютюнника, і «Лисиче над Дінцем» Сосюри, і словники Грінченка й Даля. І ось так ми вирішили зробити презентацію про наших письменників. До проекту долучилися студенти на той момент другого курсу. Вони обирали якогось письменника й мали розповісти про нього так, щоб люди після цього захотіли прочитати його твори», – розповідає доцент кафедри української філології та загального мовознавства ЛНУ імені Тараса Шевченка Валентина Лєснова.
На «мапу» потрапили і письменники, широковідомі в Україні, такі як Микола Руденко чи Василь Голобородько, і сучасні Любов Якимчук, Олена Ольшанська, Максим Чумак.
Анастасії Горбань було цікаво показати Жадана-волонтера, а не лише поета
Анастасії Горбань було цікаво показати Жадана-волонтера, а не лише поета
Анастасія Горбань зацікавилася поезією Сергія Жадана після його виступу в Старобільську з проектом «Розділові». Тож коли в запропонованому переліку митців побачила це прізвище, не вагалася й обрала саме його для презентації в «мапі».
«Він не лише письменник, але й волонтер. І це дуже актуально зараз. У нас іде війна. Він заснував свій фонд, який дуже багато надав гуманітарної до на Сході України. Це зацікавило. А головне – це відкриває його інакше», – розповіла Анастасія Горбань.
У Луцьку лекцію про літературних діячів з Луганщини назвали «потрясінням»
У Луцьку лекцію про літературних діячів з Луганщини назвали «потрясінням»
Сергій Тєряєв обрав поета Петра Біливоду, більше відомого як журналіста «Киевских ведомостей» Петра Шевченка. Про те, що він пише вірші, не здогадувалися навіть друзі.
«Петро Шевченко загадково помер. Він розслідував цікаву справу, пов’язану з нашим вищим керівництвом. Поїхав до Києва, щоб виступити в суді, але не повернувся. Цей факт мене так зачепив, що я перечитав його твори наново. І по-іншому став розуміти його вірші, зовсім інший сенс слів. Він – дуже сильна за характером людина, і це мені близьке», – каже Сергій Тєряєв.