2. Дайте развернутые ответы на во Как вы можете объяснить слова Весны в пьесе - сказке « Снегурочка » : « На свете все живое должно любить » ?

22.Раскрывает ли название рассказа « Бежин луг » его идею ? Объясните свой выбор .

Анализ и интерпретация текста
3.Рассмотри примеры метафор в отрывке пьесы - сказки . Какова их роль в тексте ? Какому герою принадлежит метафорический оборот ?

Впиши имена персонажей.
1. Обижено , разбито сердце () 2. А к вечеру выходят злые сёстры Трясучие и бледные кумохи , И ляются по деревням , ломая , Знобя людей ()
3. Такой цветок цветёт перед очами , Что я смотрю , смотрю , да и не верю Во сне иль въявь цветок передо мною ()​

Відповідь:

Пояснення:Автор: Ліна Костенко. Рік написання: 1984 рік. Жанр: драматична поема. Літературний рід: ліро-драма. Тема: Зображення довгої дороги трьох козаків, яких везуть на страту, з проекцією розуміння цієї події в майбутньому. Ідея: Братня єдність і нескореність козацтва як основа для побудови міцної держави. Проблематика твору “Дума про братів Неазовських”: – зрада і відданість; – патріотизм; – боротьба серця і розуму; – милосердя і гордість; – безстрашність і боягузтво; – історична пам’ять; – уславлення героїв; – перетин минулого і майбутнього. “Дума про братів Неазовських” головні герої: Павлюк – гетьман нереєстрового козацтва, якого зрадила старшина. Томиленко – його споборник, старий уже чоловік. Сахно Черняк – молодий козак, один з нереєстровтх козаків, що став в оборону за гетьмана. Всі, хто їм стрічаються по дорозі – мати, дружина і двоє діточок Сахна; кобзар; двоє дядьків – один у сіряку, інший у кожусі. Проекція в майбутнє – сучасна жінка, перший програміст, другий програміст. “Дума про братів Неазовських” сюжет поеми Експозиція – Павлюк, Томиленко і Сахно Черняк їдуть возом попри українські села. Двоє перших сидять спиною до спини закуті у кайдани, третій – лежить на возі, руки скручені сирицею. Зав’язка – їдуть попри рідне село Сахна Черняка. Павлюк і Томиленко намагаються вмовити його стрибнути з воза і залишити їх. Він ще молодий – усе життя попереду, а вони вже готові й до смерті. Розвиток дії – згадують як сталась зрада. Після поразки під Кумейками, де полягло шість тисяч війська, козацька старшина пішла на поступки польському королю і видала для свого порятунку гетьмана і його соратника. Це вже не вперше Павлюка мають стратити – одного разу вже було таке, та король залюбувався справжнім лицарем і помилував його. Другого такого разу не буде. Томиленко і Павлюк продовжують наполягати на тому, щоб Сахно зістрибнув з возу і подався додому. Він відмовляється. Дорогою їм стрічається кобзар, який співає думу про братів Азовських. Їх було троє і вони дивом вирвались з полону з Азова. Двоє старших мали коні, а молодший йшов пішки. Жоден зі старших братів не захотів взяти з собою молодшого і тому він лишився сам в степу, де й загинув. Сахно не вірить, що таке могло бути насправді – хіба ж могли брати зрадити один одного? Кульмінація – проїжджають повз хату Сахна. Стоять його рідні – мати, дружина з двома діточками. Сахно знову відмовляється покинути віз. Він до кінця зі своїми братами. Якщо він їх лишить, то не зможе нормально жити, а пам’ятатиме свою зраду. Проекція в майбутнє, де жінка у парку читає історію з літописа про трьох козаків і дивується відданості Сахна Черняка. Двоє програмістів ставлять на екрані цю ж історію і також вражені від сміливості й щирості Сахна. Вони хочуть скласти думу й про нього, тому надають комп’ютерній програмі таке завдання. Розв’язка – врешті Павлюк скидає з воза Сахна, щоб він лишився живий. Сахно біжить за возом і просить його почекати. Йому з браттями краще.

В традициях народной сказки образ главного героя — Ивана. Как правило, в волшебных сказках исполнителем труд­ных заданий с чудесного выступает ильный богатырь, Иван-царевич. У Ершова эту роль выпол­няет Иван-дурак. В народных сказках этот образ интерпре­тируется как безусловно положительный. Поступая нелогич­но, нестандартно в обычных житейских ситуациях, Ивануш­ка-дурачок в условиях чрезвычайных, в ситуации испытания раскрывает свои лучшие человеческие качества, оказывается и смел, и умен, и честен. Он — хранитель духовных, нравст­венных устоев народа и только своим моральным превосход­ством побеждает коварных, ограбивших его братьев, расправ­ляется со своими антагонистами и в конце концов, будучи ничем, становится всем, даже — носителем высшей власти1.Герой Ершова воплощает все типичные свойства сказоч­ных «дурачков»: нескладный, неряшливый, любящий поспать. Его поступки противоречат житейскому «здравому смыслу». Его братья в роли караульщиков поступили «здраво», благополучно скоротав время. Иван же, поначалу увиливая и отказываясь от службы, все же сумел добыть кобылицу, получил в награду вол­шебного конька. Во всех прочих приключениях Иван также не­изменно побеждает. Даже его промахи, хвастовство (что до­станет Царь-девицу) в конце концов оборачиваются ему на пользу.Пара главных героев составляет сердцевину всей системы об­разов. Иван и его игрушечка-конек имеют много сходства: млад­шие дети, антиподы «образцовых» старших, они тем не менее оказываются лучше, достойнее их. Удача сама идет к ним, и все им удается. Их речи и дела утверждают народный идеал справед­ливости и совестливости. Конек-горбунок — не слуга, а верный товарищ Ивана не только выручить, но и сказать горькую правду. В обоих есть нечто наивное, непосред­ственное, что делает их похожими на детей.Главная героиня ершовской сказки совсем непохожа на русских фольклорных царевен, она вовсе не страдательное лицо. Ее проис­хождение — от «далеких немских стран», иными словами, ее образ другой художественной природы — из западных средневековых ро­манов, сюжеты и герои которых прижились в народных лубочных книгах.Многие эпизоды напоминают картинки со стихотворными ком­ментариями.Окрыленный удачей, П.П.Ершов вынашивал грандиозный за­мысел поэмы «Иван-царевич» — «сказки сказок» в десяти томах по сто песен в каждой, надеясь собрать все сказочное богатство Рос­сии. Но тяготы повседневной жизни, заботы о многочисленном его семействе, оторванность от круга творческих единомышленников не дали продолжить поэту свое восхождение на русский Парнас.