10." 1. Как А. Грин определил жанр своего произведения?
2. Кто такой Лонгрен?
3. Каким ремеслом занялся Лонгрен, чтобы прокормить семью?
4. Как звали жену Лонгрена?
5. Где развиваются события повести?
6. "В этот вечер была холодная, ветреная погода..." Что случилось в этот вечер?
7. "Десять лет скитальческой жизни оставили в его руках немного денег". О кои
идет речь?
8. "Он стал работать..." Чем занялся Лонгрен?
9. “Она также просила тебя!" Чьи это слова? К кому они обращены?
---разве они умеют любить? Надо уметь любить, а этого-то они не могут." О ком
так говорит герой?
11. Кто такой Эгль?
12. Чей дом был мрачен внутри и величествен снаружи?
13. Чей портрет перед нами: "Стиранное много раз ситцевое платье..., худенькие
загорелые ноги, темные густые волосы, забранные в кружевную косынку...
Каждая черта... выразительно легка и чиста..."?
14. "Не знаю, сколько лет пройдет... Однажды утром..." Кто предсказал будущее
Ассоль?
15. Что же произойдет однажды утром?
16. Как вы думаете, почему рассказ о жизни Ассоль ведется параллельно описанию
жизни Грая?
ответте правильно они ваши нет так нет я жду не долго поэтому и дою
Объяснение:
Ми часто говоримо: «Справжній друг! Справжній друг!» А чи замислювався ти над тим, яким він має бути, як його знайти серед багатьох знайомих, з якими ти проводиш своє дозвілля?»
Я розповідав мамі про своїх друзів, однокласників. Вона розказала мені про своїх приятелів, про свою подругу Наталку.
«Придивись до людины, — говорила вона, — і одразу все стане ясно. Перш за все, справжній друг буде сприймати тебе таким, який ти є, не дорікаючи тобі за твої звички та уподобання. Недарма ж кажуть, що друг — це той, хто знає всі твої недоліки і все-таки любить тебе.
По-друге, тобі буде дуже цікаво спілкуватися з ним. Годинами можна просиджувати, обговорюючи всі хвилюючі тебе питання. По-третє, в біді така людина тебе ніколи не кине, пройде з тобою все, віддасть останнє, відірве від себе, аби тобі було добрйэ».
Станислав конаров
Мольє́р (фр. Molière), справжнє ім'я Жан-Бати́ст Покле́н (фр. Jean-Baptiste Poquelin); 15 січня 1622 — 17 лютого 1673) — французький письменник, драматург і актор, один із засновників «Блискучого Театру» (L'Illustre Théâtre, 1643 рік), пізніше його провідний актор. Творчість Мольєра мала чималий вплив на подальший розвиток світової драматургії.
5 комедій Мольєра переклав українською мовою Володимир Самійленко (серед них особливо вирізняється переклад «Тартюфа», 1901 рік).
Ранні роки Редагувати
Жан Батист Поклен походив із старовинної буржуазної сім'ї, що протягом декількох століть займалася ремеслом шпалерників-драпірувальників та декораторів. Батько Мольєра, Жан Поклен, був успішним купцем, який торгував шпалерами і займався декором, при цьому він був придворним шпалерником Людовіка XIII. А от дядько Мольєра — Мішель Мазуель, був музикантом, створював музику для балетів, у 1654 році його призначили керівником Королівського оркестру з двадцяти чотирьох скрипок. У Жана-Батиста було ще три брати та двоє сестер, що померли в дитинстві. Коли йому було 10 років померла мати. Його батько одружився вдруге, але помер 1636 року.
Мольєра виховували в тодішній єзуїтській школі Клермонського колежу, де він ґрунтовно вивчив латину, так що вільно читав в оригіналі римських авторів і навіть, за переказами, переклав французькою мовою філософську поему Тіта Лукреція Кара «Про природу речей» (переклад загублений). Після закінчення школи (1639) Мольєр витримав в Орлеані іспит на звання ліцензіата.
Але юристом він не став, короткий час по смерті батька (1640—1642 роки) він займався ремеслом сім'ї, але зрештою кинув це і обрав професію актора. У 1643 році Мольєр очолив «Блискучий театр» (фр. Illustre Théâtre). Уявляючи себе трагічним актором, Мольєр грав ролі героїв (саме тут він прийняв свій псевдонім «Мольєр»).