Многие считают что быть взрослым это значит можно курить, пить, ругаться. Но это совсем не так. Я считаю, что быть взрослым - это значит нужно уметь отвечать за те поступки которые ты совершаешь. В первую очередь нужно думать не о себе, а о своей семье и близких тебе людях. Быть взрослым это значит делать не только то что тебе нравиться , а то что нужно. Каждый взрослый человек имеет свои обязанности и должен их выполнять. Быть взрослым значит иметь устоявшееся мировоззрение, определённую систему ценностей, а так же взгляд на важные вопросы, а так же самостоятельно принимать взвешенные решения. Итак, что же мы имеем. Большинство людей думаю, что взрослый = ответственный не только за себя, но и за близких. Интересно, значит все взрослые должны быть хорошими и добрыми...Но, по-моему, люди, переходящие в это состояние зрелости, становятся далеки от этого идеала как никогдаПочему же тогда мы все так стремимся стать взрослыми? Что нас заставляет погружаться в рутину будней и прикрываться иллюзией заботы о семье? Я думаю быть взрослым (т.е. зрелой личностью) это значит уметь чувствовать душевное состояние другого человека и уметь на него правильно среагировать, и конечно, объективно оценивать себя.
Кожен народ має свої книги, що беруть витоки з далекого та стародавнього фольклору. Національні літератури відображають специфіку життя – образ думки людей різних країн, їх культуру, побут і традиції. Мистецтво слова кожного народу оригінальне і своєрідне. Але є проблеми, які хвилюють всіх людей у всі часи, незалежно від їх національності, умов життя, соціального стану. Кожне покоління знову і знову ставить перед собою глибокі філософські питання: що є життя і смерть, що є любов, як влаштований світ і людина, в чому сенс життя, які цінності стоять вище всього, що є Бог... Ці питання відображаються, в тому числі і в літературі, і носять назву «вічних мотивів». Одним із загальновизнаних геніїв світової літератури, що розкрили глибини людської душі, є англієць У. Шекспір, який жив у 16 столітті. Його п'єси – глибоко філософські твори, що зачіпають важливі питання буття. Так, трагедія Шекспіра «Гамлет» малює вічний конфлікт, протиборство людини і навколишнього світу. Герою трагедії, молодому принцу Гамлету, відкривається страшне: він дізнається, що його батька в боротьбі за престол отруїв рідний брат. У цьому злочині брала участь і мати Гамлета – королева Гертруда. Юний герой знаходиться в жаху і повній розгубленості. Він розчаровується у всьому світі і всіх людях – чого можна очікувати від них , якщо найближчі виявилися підступними і цинічними зрадниками? Таким чином, Гамлет виявляється один на один з несправедливим світом, а, вірніше, зі своїми ілюзіями щодо цього світу. Він починає сумніватися в цінності і доцільності життя взагалі – якщо зло таке сильне і непереборне, чи є сенс жити? Але поступово Гамлет розуміє і приймає свою місію – «вправити» суглоби «часу», що вивихнулися. Він вступає в боротьбу зі Злом, бажаючи відновити справедливість, «хід часу» і співвідношення Світла і Темряви. У результаті цього протиборства герой вирішує для себе багато питань, основним з яких є питання про сутність смерті. У підсумку він приходить до усвідомлення, що смерть перетворює людину в ніщо, а життя – це вічне протиріччя між реальністю та ідеалами. Таким чином, вічні мотиви у світовій літературі допомагають висвітлювати важливі сторони людського буття, вони пов'язані з глибокими філософськими проблемами. Людині завжди важливо було зрозуміти, хто вона, де знаходиться і куди йде. Світова класика відповідає на ці питання, допомагає читачеві знайти своє місце в житті, зрозуміти і засвоїти неминущі цінності, розставити свої пріоритети.
Быть взрослым значит иметь устоявшееся мировоззрение, определённую систему ценностей, а так же взгляд на важные вопросы, а так же самостоятельно принимать взвешенные решения.
Итак, что же мы имеем. Большинство людей думаю, что взрослый = ответственный не только за себя, но и за близких. Интересно, значит все взрослые должны быть хорошими и добрыми...Но, по-моему, люди, переходящие в это состояние зрелости, становятся далеки от этого идеала как никогдаПочему же тогда мы все так стремимся стать взрослыми? Что нас заставляет погружаться в рутину будней и прикрываться иллюзией заботы о семье?
Я думаю быть взрослым (т.е. зрелой личностью) это значит уметь чувствовать душевное состояние другого человека и уметь на него правильно среагировать, и конечно, объективно оценивать себя.