1)Який природний катаклізм стався? Коли він почався? Ким виявився мандрівний Співак? Як відбулася зустріч із ним? 2)Про що ми дізнаємося з розповіді поета Педро?

3)що згадав Ротмістр завдяки Пелегрінові?

4)Чому Пелегрін залишив Ельвіру?

5)Через що Ротмістр не відплив разом із Пелегрiном?

6)Про що розповідав Пелегрін у замку?

7)Хто така Віола?

8)Якого висновку дійшли Ельвіра й Ротмістр наприкінці п'єси,

9)Що сталося з Пелегріном?

10)Якими є «заключні акорди п'єси?

11)Ким була остання постать біля тіла Пелегріна?
По произведению "Санта-Крус"​

Це була мудра і добра дівчинка, розвинута не по роках. при першому знайомстві можна помітити її незворушність і спокій, з яким вона дивилася на звичайні речі. по відношенню до петра вона ласкава і прониклива. недарма в ній одній в дитячі і юнацькі роки сліпий бачив відраду і втіху. евеліна — перший і єдиний друг петра, згодом його кохана. їхні стосунки гармонійні, з часом вони тільки міцнішають. евеліна завжди сприймала біль петра як свій власний. момент, коли вона дізналася, що він сліпий, запам’ятався їй на все життя: вона плакала над цією обставиною так, немов хлопчик (в ту пору ще незнайомий) був її близьким родичем або другом.

Рассказ астафьева «конь с розовой гривой» повествует об одном эпизоде из детства мальчика. рассказ заставляет улыбнуться над проделкой главного героя и одновременно оценить замечательный урок, который преподала бабушка своему внуку. маленький мальчик отправляется собирать землянику, и бабушка обещает ему за это пряничного коня с розовой гривой. для тяжелого полуголодного времени такой подарок просто великолепен. но мальчишка попадает под влияние своих друзей, которые свои ягоды и его «в жадности» . но за то, что ягоды так и не были собраны, последует суровое наказание от бабушки. и мальчишка решается на мошенничество — он набирает в туесок травы, а сверху закрывает ее . мальчик хочет утром признаться бабушке, но не успевает. и она уезжает в город, чтобы продать там ягоды. мальчик боится разоблачения, и после возвращения бабушки он даже не хочет идти домой. но потом возвратиться все-таки приходится. как стыдно ему слышать сердитую бабушку, которая уже рассказала всем вокруг о его мошенничестве! мальчик просит прощения и получает от бабушки того самого пряничного коня с розовой гривой. бабушка преподала своему внуку хороший урок и сказала: «бери, бери, чего смотришь? глядишь, зато еще когда обманешь бабушку… » и действительно, автор говорит: «сколько лет с тех пор прошло! сколько событий минуло! а я все не могу забыть бабушкиного пряника — того дивного коня с розовой гривой