1. Яке враження справив на вас твір? Які почуття викликали його герої?

7. Схарактеризуйте образ красуні. На що вказує згадка автора про те, що красуня «спокійно» зненавиділа хлопчика без причини?

8. Як характеризує батька малюка те, що він удавав, ніби сина не існує?

11. Як ви гадаєте, чи зміниться характер малюка внаслідок жорстокого ставлення батьків? Яка доля очікує на нього?

12. У центрі оповіді перебуває хлопчик. Саме йому присвячена більша частина тексту. Але оповідання має назву «Красуня». Як ви вважаєте, чому?

14. Зробіть висновок: що для Буніна є справжньою красою?

2) герои повести пушкина петр гринев и алексей швабрин сразу же привлекают внимание читателя. с самого начала знакомства с ними выясняется, что общего у этих людей и мало. впрочем, они оба молоды, дерзки, горячи, умны и, вдобавок ко всему, имеют дворянское происхождение. судьба распорядилась таким образом, что оба они оказались в далекой крепости и оба влюбились в капитанскую дочку машу миронову. и именно в чувстве к маше начинает проявляться различие между героями.       еще до того как петр гринев познакомился с машей, швабрин уже позаботился о том, чтобы представить ее потенциальному сопернику «совершенною дурочкою». швабрин язвителен и насмешлив, он пытается осмеять все и всех вокруг себя. именно поэтому гриневу становится все труднее и труднее с ним общаться. «с а. и. швабриным, разумеется, виделся я каждый день; но час от часу беседа его становилась для меня менее приятною. всегдашние шутки его насчет семьи коменданта мне не нравились, особенно колкие замечания о марье ивановне. другого общества в крепости не было, но я другого и не желал».       первая крупная ссора, которая к дуэли, вспыхнула между швабриным и гриневым именно из-за маши. швабрин вознамерился опорочить честное имя девушки, попытался показать ее в самом невыгодном свете. ссора показала гриневу истинное лицо его противника. и он уже совсем иначе оценивает своего недавнего собеседника, с которым до этого пребывал в самых дружеских отношениях.       уже только потом петр гринев узнает, что, оказывается, швабрин питает к маше нежные чувства. он даже сватался к капитанской дочке, правда, получил отказ. только тогда петр гринев догадался, что на самом деле швабрин специально хотел опорочить бедную девушку в его глазах. швабрин опасался соперничества и делал все возможное, чтобы устранить препятствие в лице гринева.       читателю кажется удивительным, что такая простая девушка, как маша миронова, могла вызвать к себе интерес у швабрина. очевидно, скромное изящество, чуткость и нежность маши показались швабрину вполне достойными внимания. отказ маши ранит самолюбие швабрина и делает невозможным продолжение с ней каких-либо отношений. надо ли говорить, что счастливый влюбленный петр гринев быстро становится врагом швабрина.       швабрин не отличается благородством. именно поэтому он легко совершает предательство и переходит на сторону пугачева. как был изумлен петр гринев, когда увидел швабрина среди приближенных пугачева.       о чем может свидетельствовать предательство дворянина? прежде всего это означает, что слово «честь» — для него пустой звук. швабрин боится расстаться с жизнью, и он готов на все ради своего спасения, поэтому и встает на сторону мятежников. и теперь забыта присяга, данная государыне, забыты все идеалы и традиции дворянства.       гринев получил воспитание в семье отставного военного и сам стал офицером. офицерская честь для него превыше всего. поэтому, невзирая на смертельную опасность, гринев не изменяет воинской присяге и осмеливается вступиться за осиротевшую машу миронову. таким образом, соперники в любви оказываются по разные стороны баррикады.       два офицера — петр гринев и алексей швабрин — ведут себя совершенно по-разному: первый следует законам офицерской чести и хранит верность воинской присяге, второй с легкостью становится предателем. гринев и швабрин — носители двух принципиально разных мировоззрений. именно такими их изображает автор повести «капитанская дочка».

Образ великого поета Сходу Омара Хайяма овіяний легендами, а біографія сповнена таємниць і загадок.

Стародавній Схід знав Омара Хайяма в першу чергу, як видатного вченого: математика, фізика, астронома, філософа. У сучасному світі Омар Хайям відомий більше як поет, творець оригінальних філософсько-ліричних віршів – мудрих, повних гумору, лукавства і зухвалості рубаї. Його висловлювання вражають мудрістю та простотою.

До вашої уваги найяскравіші цитати великого мислителя:

♦ Правда і брехня відокремлюються відстанню, близькою до ширини волосини.

♦ Хтось думкою не відає про запах квітів

А інший із трави гіркої мед знайде

Комусь дрібницю зробиш – не забуде це повіки

Комусь життя покладеш – і оком не змигне (переклад Тутка)

♦ Кого життя побило – успіх той знайде

А той, хто горя випив – мед цінує щиро

Хто слізно плакав – усміхнеться все

Хто помирав, життю не тямиться подякувать без міри! (переклад Тутка)

♦ Не заздри сильному-багатому

Світанок замінює сонця захід

Це життя, коротеньке, мов промінь, що згаснув вже

Ти вважай, як ту мить – мимохідь (переклад Тутка)

♦ Щоб мудро прожити треба знати чимало

Ти важливі дві речі пам’ятай назавжди:

Ти будь краще голодний, ніж казна-що їси

І будь краще самотнім, ніж разом з казна-ким (переклад Тутка)

♦ У коханій людині подобаються навіть недоліки, а в нелюбій дратують навіть чесноти.

♦ Справжній злочин – вирощувати пагінці пригнічення в душі.

♦ Не забувай, що ти не самотній: і в найтяжчі хвилини поруч з тобою – Бог.

♦ Пригнічений гине передчасно.

♦ Любов може обійтися без взаємності, але дружба – ніколи.

♦ Крапля стала плакати, що розлучилась з морем. Море засміялася над наївним горем.

♦ В цьому темному світі вважай істинним тільки духовне багатство, бо воно ніколи не знеціниться.

♦ Тому, хто не грішив не буде і пробачення.

♦ Живи сьогоднішнім днем, бо завтра і вчора – не такі важливі у земному календарі

♦ Не нарікай на біль – ось найкращі ліки.

♦ Будь щасливим в цю мить. Ця мить і є твоє життя.

♦ Не кажіть, що чоловік бабій. Був би він однолюб – то до вас би черга не дійшла.

♦ Земля крутилася і до нас, і буде після нас. Всесвіту все одно, і боляче тільки нам.

♦ І немає кінця? Та ні, вкінці всього – кінець.

♦ Не ті тепер часи, щоб друзів добирати.

З людьми на відстані привчайся розмовляти.

До найвірнішого приглянься розумним оком –

I ворога в ньому зумієш розпізнати (переклад Василь Мисик)

♦ Пливуть річки, країни і міста

Нові одвірки і нові роки

А куди ми від себе втечемо,

якщо втекти нам – нікуди