1. Відокремлений додаток є в реченні (розділові знаки пропущено) *
А Усупереч поширені думці сучасні молоді люди прагнуть здобути якісну освіту цікавляться класичною літературою театром музикою.
Б І приходять світанки щоденних турбот адвокати несуть під пахвою тисячі різних справ.
В Що братику посіяв те й пожни!
Г На моє щастя цього не сталося.
Д Мати її родом німкеня зовсім не була схожа на українок Подніпров'я.
2. Непоширену обставину НЕ треба відокремлювати комами в реченні (розділові знаки пропущено) *
А Він стогнучи підвівся з крісла.
Б Повечерявши полягали спати.
В Брати пригинаючись входять до хати.
Г Не піймавши не кажи що злодій.
Д Я був молодий здоровий і міг працювати не втомлюючись.
3. Відокремлена обставина виділяється комою в реченні (розділові знаки пропущено) *
А Козаки сидять згорнувши руки.
Б Можна переказати зміст статті і не перечитуючи її вдруге.
В Жінка йде поволі і трохи зігнувшись.
Г Вона говорила запинаючись і від зусиль морщила чоло.
Д Учися чистоти стоптуючи килим золотий забудь про вежі темної гордині.
4. Граматично правильне продовження речення Обираючи стиль одягу,... подано в рядку *
А витрачається багато часу.
Б велике значення має колір.
В підкреслюється індивідуальність.
Г зважайте на певні норми.
5. Поширене означення НЕ відокремлюється комами в реченні 9розділові знаки вилучено) *
А Мовчить мій цілий світ загорнутий в легкі словесні целофани.
Б Переповнений любові я відкрив кохання книгу.
В Ліс закутаний у м'яку білу габу стоїть непорушно облитий місячним сяйвом.
Г Срібним маревом повиті біля сіл стоять тополі.
Д Теплом дихала настояна на травах та квітах земля
6. Ускладнене відокремленою прикладкою речення *
А Природжений співак, він любив пісні і в душі пишався своїм артистичним хистом.
Б Кайдашеві сини були молоді парубки, обидва довгообразі й русяві, з довгими, тонкими, трошки горбатими носами, з рум'яними губами.
В На яблуні переливчасто заспівала іволга і, війнувши пір'ям, перелетіла на друге дерево.
Г Земля, схована морозом, покрилась білим снігом.
Д Причаїлися гори, заворожені красою ніколи не бачених степів.
Описание: Из числа всей ее челяди самым замечательным лицом был дворник Герасим, мужчина двенадцати вершков роста, сложенный богатырем и глухонемой от рожденья. Одаренный необычайной силой, он работал за четверых — дело спорилось в его руках, и весело было смотреть на него, когда он либо пахал и, налегая огромными ладонями на соху, казалось, один, без лошаденки, взрезывал упругую грудь земли, либо о Петров день так сокрушительно действовал косой, что хоть бы молодой березовый лесок смахивать с корней долой, либо проворно и безостановочно молотил трехаршинным цепом, и как рычаг опускались и поднимались продолговатые и твердые мышцы его плечей. Постоянное безмолвие придавало торжественную важность его неистомной работе.
Повествование: С сладкой улыбкой на сморщенных губах гуляла барыня по гостиной и подошла к окну. Перед окном был разбит палисадник, и на самой средней клумбе, под розовым кусточком, лежала Муму и тщательно грызла кость. Барыня увидала ее.
— Боже мой! — воскликнула она вдруг, — что это за собака?
Приживалка, к которой обратилась барыня, заметалась, бедненькая, с тем тоскливым беспокойством, которое обыкновенно овладевает подвластным человеком, когда он еще не знает хорошенько, как ему понять восклицание начальника.
— Н…н…е знаю-с, — пробормотала она, — кажется, немого.
— Боже мой! — прервала барыня, — да она премиленькая собачка! Велите ее привести. Давно она у него? Как же я это ее не видала до сих пор?.. Велите ее привести.
Рассуждение: Крепко не полюбилось ему сначала его новое житье. С детства привык он к полевым работам, к деревенскому быту. Отчужденный несчастьем своим от сообщества людей, он вырос немой и могучий, как дерево растет на плодородной земле… Переселенный в город, он не понимал, что с ним такое деется, — скучал и недоумевал, как недоумевает молодой, здоровый бык, которого только что взяли с нивы, где сочная трава росла ему по брюхо, взяли, поставили на вагон железной дороги — и вот, обдавая его тучное тело то дымом с искрами, то волнистым паром, мчат его теперь, мчат со стуком и визгом, а куда мчат — бог весть! Занятия Герасима по новой его должности казались ему шуткой после тяжких крестьянских работ; в полчаса всё у него было готово, и он опять то останавливался посреди двора и глядел, разинув рот, на всех проходящих, как бы желая добиться от них решения загадочного своего положения, то вдруг уходил куда-нибудь в уголок и, далеко швырнув метлу и лопату, бросался на землю лицом и целые часы лежал на груди неподвижно, как пойманный зверь.