1.В чем заключается цель эксперимента профессора Преображенского? Успехом или провалом завершился эксперимент? Кто несет ответственность за результат этого эксперимента?
2. Как вы считаете, смешон,жалок или страшен Шариков? Обоснуйте свою точку зрения
Відповідь:
Тема: роздуми ліричної героїні про долю України, нації
Головна думка: «Хочу жити, аж життя не зломить…Хай мій клич зірветься у високість» (заклик до співвітчизників патріотично прозріти)
Провідний мотив: готовність продовжувати боротьбу за українську державність, патріотичне прозріння, прагнення переповнити кожну мить життя
Рід літератури: лірика
Вид лірики: громадянська
Збірка: «О краю мій» (1999)
Жанр: вірш
Художні засоби
Епітети: «день прозорий», «рухливий натовп», «найгостріше слово», «запального квітня», «землі байдужно-непривітній», «далечінь безкраю», «шляхи великі», «невтомний сокіл», «гарячий подих», «застиглі і покірні води», «бурхливі води».
Метафора: «день мерехтить», «душа горить», «кинути слово … в натовп», «росте, росте прокляття», «душа …грає і рушає на шляхи», «клич зірветься… затріпоче…закружляє …зриває», «закрутить непогода … підхопить»
Порівняння: «день… мов пломінь», «мов прапор в сонці, затріпоче», «кружляє, мов невтомний сокіл», «підхопить, мов піщину».
Протиставлення (антитеза): «рватись вгору чи летіть в безодню»
Риторичний оклик: «І тому росте, росте прокляття!», «Хай мій клич зірветься у високість ….і зриває рідних і охочих!», «І коли закрутить непогода …від пориву до самого чину!»
Інверсія: «Росте, росте прокляття», «На землі байдужно-непривітній», «І рушає на шляхи великі»
Повтор (тавтологія): «росте, росте», «жити, аж життя», «кликать … клич».
Повтор (рефрен): «Хочу …», «Хай …»
Кількість строф: сім
Вид строфи: катрен (чотиривірш)
Віршований розмір: п’ятистопний хорей з пірихієм
Хо | чу | кри | кнуть | в да| ле |чінь |без |кра | ю
І | ко | гось| на | до | по | мо |гу |кли | кать,
Бо| ду | ша | мо | я | сьо | го | дні | гра | є
І | ру | ша | є | на | шля| хи |ве | ли | кі
Отметь как лечшее если не тяжело)
Пояснення:
Главные герои сказки Бианки «Чей нос лучше» — птицы с необычной формы клювами. Начинается сказка с того, что Мухолов-Тонконос жалуется Дубоносу на трудности с добычей пропитания. Из-за своего тонкого носа он не может клевать зернышки, и вынужден питаться мошками.
Дубонос с ним соглашается и хвалит свой нос, которым он может раскалывать вишневые косточки. В разговор вмешивается Клест-Крестонос, который расписывает преимущества своего кривого носа. Этим носом он достает семена из шишек.
У Бекаса-Долгоноса, что сидит на болоте, свое мнение по поводу формы птичьего носа. Он считает, что нос должен прямым и длинным, чтобы удобно было доставать из тины насекомых.
Объяснение: