1. В чем смысл названия рассказа?
2. Родники для рассказчика – это что?
3. Почему мать рассказчика является центральным образом в рассказе?
4. Найдите ключевые слова в рассказе. Запишите. Поясните их значение.
5. Ваше читательское восприятие произведения.

Произведение «Родники» Р. Валишина

Весна, весна! как воздух чист!
Как ясен небосклон!
Своей лазурию живой
Слепит мне очи он.

Весна, весна! как высоко
На крыльях ветерка,
Ласкаясь к солнечным лучам,
Летают облака!

Шумят ручьи! блестят ручьи!
Взревев, река несет
На торжествующем хребте
Поднятый ею лед!

Еще древа обнажены,
Но в роще ветхий лист,
Как прежде, под моей ногой
И шумен и душист.

Под солнце самое взвился
И в яркой вышине
Незримый жавронок поет
Заздравный гимн весне.

Что с нею, что с моей душой?
С ручьем она ручей
И с птичкой птичка! с ним журчит,
Летает в небе с ней!

Зачем так радует ее
И солнце и весна!
Ликует ли, как дочь стихий,
На пире их она?

Что нужды! счастлив, кто на нем
Забвенье мысли пьет,
Кого далёко от нее
Он, дивный, унесет!

Чи можу я уявити себе в країні Яян? Це залежить від того, яким чином я буду туди потрапляти. Я не виключаю, що це можливо випадково. Є й такі, хто в певні моменти свого життя помиляється, починає жити виключно із себе, але це скоріше тимчасове явище, ніж постійне. Не думаю, що я зміг би стати жителем цієї країни на постійній основі. Я, звичайно, маю уявлення про світ, про суспільство і про все інше важливе, але й ти, мій читач, маєш право висловлюватися, а якщо ти правий, моя згода обов’язково буде. Немає сенсу нав’язувати свою думку, стверджувати власне я в цьому світі. Всі ми – гості на цій землі, у нас однаковий статус і становище, тому потрібно поважати один одного.
Я думаю, що кожна людина, в тому числі і я, може тимчасово опинитися в такій країні. У той же час я не думаю, що залишився б там навічно, як про це написала Емма Андрієвська. Навіть якби така неприємна випадковість сталася, я б достатньо швидко її подолав, адже у мене є самокритичність і впевненість у тому, що кожен може сказати щось правильне.