1. Укажіть помилкове твердження. A На початку 90-х років XVII ст. було віднайдено текст «Слова о полку Ігоревім». Б Затемнення сонця не стало перешкодою для війська князя Ігоря. в у «Слові о полку Ігоревім» зображено події 1113 року. г Ярославна зверталася до сил природи задля порятунку свого чоловіка.

Олександр Олесь цікаві факти Олександр Олесь, справжнє ім’я якого Олександр Кандиба народився 5 грудня 1878 року на Сумщині в селянсько-чумацькій сім’ї. З малечку він був дуже здібним і людяним хлопчиком. В 4 роки вже навчився читати, відбулося його перше знайомство з творами Т. Шевченка. Коли йому було 11 років його батько втопився в ставку і він залишися з мамою і двома сестрами. В 1893 році він вступає до хліборобської школи, але жаги до знань не мав. Вчився аби закінчити. Саме в цій школі відбувся його творчий дебют – у рукописних журналах з’являються його перші вірші «Комета» та «Первоцвіт». Після школи стає слухачем вільних та безкоштовних курсів Харківського ветеринарного інституту і паралельно працює на скотобійні «Дарниця». Високу оцінку за свої твори він отримав від першої у царській Росії жінки-професора Олександри Єфименко, що спонукало його творити далі. Визначною подією у його житті стала поїздка до Полтави на відкриття пам’ятника Котляревському у 1903 році. Саме там він знайомиться та заводить хороші товариські відносини з Л. Українкою, Б. Грінченком, М. Коцюбинським. Знайомство з велетнями українського слова спонукало його перейти на написання творів тільки українською. В тому ж році він знайомиться зі своєю дружиною Вірою Свадковською, яка подарувала йому сина Олега Ольжича та вперше підписує твори Олесь. В 1905 році в альманасі «Багаття» вперше публікуються його твори. Заводить міцну дружбу з О.Кобилянською та В. Гнатюком, знайомиться з І. Франком та П. Тичиною. Останній вважав Олеся своїм вчителем і наставником і навіть свою першу збірку посвятив Олександру Олесю. Після Жовтневої революції 1917 року змушений емігрувати, залишивши дружину і сина в Україні. Там він пише свої найкращі твори «Минуле України в піснях» та «Земля обітована». Віра Свадковська, залишився в Україні, ледве зводить кінці з кінцями, викладаючи в університеті. Син Олег в свої 22 роки стає наймолодшим доктором археології, але не зміг розділити радість з батьком, який проживав у Чехії. Коли розпочалась Друга світова війна, син Олександра Олеся стає учасником руху Опору. В 1944 році нацисти його схоплюють і закатовують у концтаборі Заксенгаузен. Перебуваючи в еміграції до кінця свого життя, поет вивчає чеську, французьку та німецьку мови. Листуючись з дружиною, він переконує її вивчати українську мову, висилає з-за кордону словники та збірники, написані українською. Між ними збереглися теплі відносини, хоча називали один одного вони лише на «Ви». Помер Олесь в Празі в 1944 році.

В стихотворении «Тройка» (1846) главный мотив творчества Некрасова — беды и страдания народа перерастает в беды и страдания самого поэта. В лирическом произведении изображается судьба женщины-крестьянки. В основе лирического сюжета стихотворения — предвидение будущего женщины-крестьянки, которое дается поэтом в двух вариантах: 
Поживешь и попразднуешь вволю,Будет жизнь и полна, и легка...Да не то тебе пало на долю:За неряху пойдешь мужика.У любой русской крестьянки судьба давно предрешена свыше, и никакая красота не в силах ее изменить.  Поэт рисует типичную картину ее будущей жизни, до боли знакомой и неизменной. Автору тяжело сознавать, что время проходит, но не изменяется этот странный порядок вещей, настолько привычный, что не обращают на него внимания не только посторонние, но и сами участники событий. Крепостная женщина научилась терпеливо переносить жизнь как небесную кару.   И в лице твоем, полном движенья,  Полном жизни, - появится вдруг  Выраженье тупого терпенья  И бессмысленный, вечный испуг.   Неожиданно ловишь себя на мысли, что совершенно конкретная тройка воспринимается как красивая авторская метафора, символизирующая быстротечность земной жизни. Она проносится так молниеносно, что человек не успевает осознать смысл своего существования, а тем более что-либо изменить в нем. А потому поэт возвращает нас к конкретной действительности с ее суровыми реалиями:  Не нагнать тебе бешеной тройки:  Кони крепки, и сыты, и бойки, -  И ямщик под хмельком, и к другой  Мчится вихрем корнет молодой.. .   Последняя строфа резко контрастирует с остальным стихотворением, потому что Некрасов сменил перекрестную рифму на парную. Так поэт подводит безжалостный итог, выносит приговор еще почти и не жившей молодой крестьянке.