1.Сравните два высказывания об Ольге Ильинской: а) в ней «было то, что давно полюбил и не перестает любить и сейчас Гончаров и что составляет предмет его писательской страсти» (В.Котельников); это «прекрасный женский тип как эталон обаяния, цельности, человечности» (Р.Комина);
б) «То, что Ольга влюбилась в Илью, говорит в ее пользу. Но вот главного, что было в Обломове, — естественного уважения к другой жизни, к праву другого существовать по-своему, — у нее нет.… у Ольги разум, расчет бегут впереди чувства. Живую жизнь, свою и чужую, она хочет загнать в какие-то готовые, апробированные формы...» (Т.Блажнова)
· С чем вы согласны, с чем нет? Обоснуйте свою точку зрения, опираясь на текст произведения.
2. Почувствовали ли вы отношение автора к своему герою? Как оно передается в тексте?
Опера «Иван Сусанин» Глинки описывает события, связанные с походом польского войска на Москву в 1613 году. Произведение было написано в 1836 году и посвящено Николаю I, в связи с чем вскоре было переименовано на «Жизнь за царя».
Объяснение:
«Жизнь за царя» или, как ее еще называют, «Иван Сусанин» заслуживает признания первой русской национальной оперы. Она стала достоянием русского искусства в мировых масштабах, это первая русская опера, получившая признание во всем мире. Несмотря на то, что до «Ивана Сусанина» было написано несколько оперных произведений, они не получили популярность. Возможно потому, что сочинявшие их композиторы не являлись такими великими деятелями искусства, как Михаил Иванович Глинка. Действие оперы разворачивается вокруг подвига Ивана Сусанина, а неожиданный успех произведение получило из-за замечательной музыки, с содержанием народных мелодий, ярких героев и национальных костюмов.
Як уже мовилося, Новий Заповіт складається з чотирьох Євангелій. Євангеліє (від грецьк. E — добра звістка) — це християнські твори-оповіді про життя, смерть і Воскресіння Ісуса Христа; долю апостолів і перших християн. Євангелії написані Матвієм, Марком, Лукою та Іваном, учнями Ісуса Христа. Їх називають апостолами, що в перекладі з грецької означає «посланець». Особливо цікаві з літературного погляду притчі з Євангелія від святого Луки, адже саме їх найчастіше використовували у своїй творчості українські й зарубіжні митці. Спочатку пригадаймо, що таке притча як літературний жанр.
Теорія літератури
Притча — це повчальне алегоричне оповідання філософсько-етичного змісту (пригадайте притчові твори, які ви читали раніше, зокрема: «Казку прояян» Е. Андієвської). Притча розкриває важливі етичні, естетичні та філософські настанови, має символічний підтекст. Сутність притчі зводиться до відповіді на запитання, що потрібно робити за певних обставин. Цей літературний жанр ґрунтується на побутовому сюжеті, який має символічне, уза- гальнювальне значення. Сюжет притчі має позачасовий, наднаціональний і вселюдський характер.
8. Ознайомтеся з «Притчею про блудного сина», а потім опрацюйте матеріал до цього твору.
ПРИТЧА ПРО БЛУДНОГО СИНА
(Євангеліє від Луки)
(Скорочено)
(...) У чоловіка одного було два сини. І молодший із них сказав батькові: «Дай мені, батьку, належну частину маєтку». І той поділив поміж ними маєток. А через деякий час зібрав син молодший усе, та й подався до далекого краю, і розтратив маєток свій там, живучи марнотратно. А як усе прожив, настав голод великий у тім краї — і він став бідувати. І пішов він тоді й пристав до одного з мешканців тієї землі, а той послав його на поля свої пасти свиней. І бажав він наповнити шлунок свій хоч стручками, що їли свині, та ніхто не давав їх йому. Тоді він опам’ятався й сказав: «Скільки в батька мого наймитів мають хліба аж надмір, а я отут з голоду гину! Піду я до батька свого, та й скажу йому: «Прогрішився я, отче, проти неба та супроти тебе... Недостойний я вже зватися сином твоїм; прийми ж мене, як одного зі своїх наймитів»» ... І пішов він до батька свого. А коли далеко ще був, батько вгледів його. І переповнився жалем, і побіг, і кинувся на шию йому, і почав цілувати його! І відізвався до нього той син: «Прогрішився я, отче, проти неба та супроти тебе, і недостойний вже зватися сином твоїм». А батько рабам своїм каже: «Принесіть негайно одежу найкращу, зодягніть його, персня подайте на руку йому, а сандалі — на ноги. Приведіть теля відгодоване та заколіть — будемо їсти й радіти, бо цей син мій був мертвий — й ожив, був пропав — і знайшовся!» І почали веселитися вони.
А син старший його був у полі. І коли він наближався до дому, почув музику. І покликав одного зі слуг і спитав: «Що це таке?» А той каже йому: «То вернувся твій брат, і твій батько звелів заколоти теля відгодоване. « І розгнівався старший син — і ввійти не хотів. Тоді вийшов батько й став просити його. А той син сказав батькові: «Ото стільки років служу я тобі, і ніколи наказу твого не порушив — ти ж ніколи мені й козеняти не дав, щоб із приятелями своїми потішився я. Коли ж син твій вернувся, оцей, що проїв твій маєток, ти для нього звелів заколоти теля відгодоване». І сказав батько йому:
«Ти завжди був зі мною, дитино, і все моє — то твоє! Веселитись і тішитися треба, бо цей брат твій був мертвий — й ожив, був пропав — і знайшовся!»
(Переклад із давньогрецької І. Огієнка)
Рембрандт. Повернення блудного сина
«Притча про блудного сина» — один із найвідоміших біблійних творів цього жанру. Вона