1) С какой целью князь Ольский приезжает во вражеский тыл?
2) Что подтолкнуло Мечина вызвать противника на дуэль?
3) Кого выбирает София? Почему? Был ли это её выбор?
4) Что несколько раз от ранения главного героя? Где он взял эту вещь?
5) Чем заканчивается жизнь Софии, как вы думаете, почему так произошло?
Не согласен!
Особенно с утверждением про христианское смирение, веру в Бога и в доброту кого бы то ни было.
В бога можно вообще не верить и смирением особым не отличаться и быть при этом счастливым и нравственно здоровым человеком.
Для этого вполне достаточно:
вести правильный образ жизни; соблюдать моральные нормы жизни в обществе; учиться; читать хорошую литературу и слушать хорошую музыку; иметь преданных друзей. И самое при этом важное другим людям, слабым, старым или маленьким, больным, т.е. тем, которые нуждаются в которым живется хуже, чем тебе.
Вот это есть тот путь к счастью, которым следует идти современному человеку. Может, во времена Достоевского всё было иначе? Не знаю.
Пошук...
Твори / Твори українською / Вірш "Лебеді материнства" аналіз, Симоненко
Аналіз балади "Світязь", Міцкевич
Перегляди: 370
Адам Міцкевич
Тема: боротьба польського народу за незалежність; загибель жителів Світязя
Ідея: Утвердження любові до батьківщини й героїзму. Уславлення патріотизму простих людей.
Жанр: балада
Віршовий розмір — чотиристопний дактиль
Римування: перехресне.
Балада «Світязь» композиція:
Експозиція: опис озера Світязь.Завʼязка: бажання дізнатися про таємницю озера.
Розвиток дії: поява князівни, розповідь про Туганову державу, напад ворогів.
Кульмінація: небажання потрапити в неволю та добровільна смерть.
Розвʼязка: біле латаття як згадка про подвиг народу.
Реальне: напади ворогів; деякі патріоти віддають перевагу смерті, а не ганьбі, неволі; підкорення ворогом.
Фантастичне: персонаж — світязянка, яку витягли рибалки; занурення міста у воду
Образи балади: жителі міста – люди сміливі, горді. Вони обрали волю і смерть, але не скорилися ворогові.
Білі квітки, на які перетворилися жінки та дівчата Світязя, символізують: духовну красу та незламність народу.