1 рівень(тести) 1.У чому полягає своєрідність культури Японії?
А )Вона пов’язана з політикою; Б ) вона пов’язана з філософією та мистецтвом; В ) вона пов’язана з реальним життям; Г)   вона пов’язана з наукою.
2.Мацуо Басьо жив… :
А) у XVI ст.;Б)  у першій половині XVII ст.; В ) у другій половині XVII ст.; Г)   у XVIII ст.
3.Псевдонім Мацуо Басьо перекладається як…
А )«бананове дерево»;               Б) «бананове тістечко»; В) «банановий сік»; Г )«банановий листок».
4.Р. Бернс народився у…
А ) 1756 р.;           Б )1758 р.; В)   1757 р.;   Г) 1759 р.
5.Хто з українських  поетів  назвав  Р.  Бернса  «поетом  народним і великим»?
А )Т. Шевченко;    Б) Леся Українка; В)  І. Франко;    Г )П.Грабовський.                                     ,
6.Який прийом використав Р. Бернс у вірші «Моє серце в верховині…»?
А )Епіфора;         Б)градація;                           В)  анафора;    Г) ретардація.
7.Якому поетові належить рядок «Моя мрія лине в гори навздогін вітрам»?
А )Мацуо Басьо;              Б) Г. Лонгфелло; В) Дж. Родарі;  Г)  Р. Бернсу
8.У поемі  Г.  Лонгфелло  «Пісня  про  Гайавату»  використовуються міфи…
А) англійців;    Б)  американців;В)  північноамериканських індіанців; Г)   французів.
9.Гітчі-Маніто з поеми Г. Лонгфелло «Пісня про Гайавату» — це..
А) мисливець;  Б) шаман; В)  верховний вождь; Г) великий дух.
10.Історичний Гайавата жив у… А) XIV ст.; Б)  XV ст.;   В) XVI ст.; Г) XVII ст.
11.Дж. Родарі став всесвітньо відомим як… А) поет;   Б) казкар; В) прозаїк;   Г) журналіст.
12..Хто є автором рядків «Картинки веселі, життя — суворе»?                                                                                                       А) Мацуо Басьо;    Б). Г. Лонгфелло;  В) Р. Бернс; Г) Дж. Родарі.
2 рівень
Продовжити речення 
А)Особливість структури хайку полягає в тому…
Б)З японських  поетів  досяг  найбільших  успіхів  у  мистецтві хайку…
В)Гітчі-Маніто («Пісня про Гайавату» Г. Лонгфелло») зібрав вождів індіанських племен з метою…
3 рівень 
Визначте тему та ідею вірша Р. Бернса «Моє серце в верховині…».

Письменник досягає цього різними художніми знахідками. так, в усмішці «ох, і лікували нас він, змальовуючи бабу палажку, яка «значно професоріша від самого професора», її методи лікування, виділяє композиційно в окремі частини медичну спеціалізацію жінки, що стоїть на варті охорони здоров’я сільського населення: хірургічні хвороби, хвороби на очах, зубний біль, жіночі хвороби. усмішка «газета – дуже велике діло» має іншу особливість. вона починається такими рядками: «я тут не натякатиму про те, що таке газета. усі знають, шо це діло дуже велике й дуже поважне. недарма ж її (газету) звуть шостою державою. я тільки розкажу, як треба користуватись газетою, щоб вона справді йшла до діла…» такий серйозний початок усмішки контрастує з подальшою оповіддю, власне, це доведення думки від протилежного. йдеться про сільського трудівника, отож, корисність газети в його господарст стверджується детально, послідовно і теж за певними рубриками (як і у творі «ох, і лікували нас…»), наприклад: жнива, молочарство, пасічництво.. але найпотрібніша газета в справі виховання дітей. цим власним відкриттям гуморист щиро ділиться з читачем: «…дітей одною’ газетою не виховаєш, треба збирати всі газети і підшивати одну до другої, як зшиток. і от як не слухає ванько, берете той зшиток та його по голові: - не слухаєш, сукин ти сину! а для чого я газету передплачую? ! іта р-р-раз! р-р-раз! і дитина після того як свята: і батька поважає, і до школи ходить, і богу молиться…» проте у своєму щоденникові остап вишня занотовує: «все життя гумористом! господи! збожеволіти можна від суму! » чи не парадоксальні ці твердження? ні, бо автор вишнівських усмішок підмітив саму природу сміху, гумору, що часто виростає з контрасту, зокрема веселого і сумного. така й іворча натура гумориста: пильно підмічати в житті всі негаразди, вади, болі, пропускати їх крізь своє серце, а потім шукати дотепне, влучне слово, щоб дошкульно висміяти чи доброзичливо покепкувати над ними. завдання це нелегке: як же треба любити людину, щоб, глузуючи з неї, дбати про її і всієї нації моральне здоров’я! сам остап вишня щиро зізнається: «умираючи, кажу вам усім: ніколи не сміявся без любові до вас усіх, до сонця, до вітру, до зеленого листу! у моєму сміхові завжди бачив народ…» найвищий гонорар для гумориста – веселий блиск в очах народу. у щоденнику «думи мої, думи…» письменник міркує, що ж є основою праці літератора, і переконливо стверджує: талант і чесність. чесність – значить правдивість, неможливість спекулятивних тем, оцінок, творчості за вказівкою зверху («чево ізволіте? ямб? на скільки порцій? ! » – кредо прикажчика в літературі).

Валек и маруся- дети из семьи нищих. они не знали своих настоящих родителей, но считали отцом пана тыбурцыя. валек- мальчик с печальным взглядом и растрепанными волосами. он задумчивый и грустный. валек любит свою сестру марусю. валек старается скрасить последние годы и дне существования своей сестре. не смотря на свою нужду в деньгах, доме и еде, он отдает всю еду марусе, старается не перекладывать свои проблемы на плечи васи, а старается решать проблемы сам. маруся- девочка лет трех. она болезненный ребенок. она всегда печальна, не любит шумные игры, всегда спокойна. у нее высасывают жизненную энергию серые камни. живут они в подземелье.