1.
прочитайте стихотворение ф.и. тютчева «неохотно и »
неохотно и несмело
солнце смотрит на поля.
чу, за тучей прогремело,
принахмурилась земля.
ветра теплого порывы,
дальний гром и дождь
зеленеющие нивы
зеленее под грозой.
вот пробилась из-за тучи
синей молнии струя –
пламень белый и летучий
окаймил ее края.
чаще капли дождевые,
вихрем пыль летит с полей,
и раскаты громовые
всё сердитей и смелей.
солнце раз еще взглянуло
исподлобья на поля –
и в сиянье потонула
вся смятенная земля.
6 июня 1849
2.
напишите анализ стихотворения (можно печатать)
как в стихотворении ощущения, настроения? примеры.
мне
Объяснение:
Коли війна тільки починалась і я продивлялась відео з Донбасу, слухала російську брехню в ЗМІ, у мене, звичайно, виникали відчуття люті, ненависті.
Сьогодні я абсолютно спокійно ставлюсь до сепаратистів, "ватників", "рашистів", Путіна і т.д. Вони перестали викликати емоції.
Раджу, раціонально подивитись на ситуацію. У Росії, точніше режиму який нею керує, є свої інтереси, які він переслідує тими методами, на які він здатен. Зрозуміло і те, що у цій війні Кремль зробив ставку на найменш освічених, найменш культурних, найбідніших – "народ Новоросії".
Сьогодні, на День Незалежності, мережі переповнені прокляттями на адресу тих, хто влаштував сталінський "парад полонених" у Донецьку. Крики: "Зіпсували свято"! "Як жити з цими людьми"?!.
Так, вони такі. А що Ви очікували, зважаючи на те, що ми уже бачили за минулі місяці? Як бабка хрестить кадировця на площі Донецька і дарує йому квіти. Як "ополченці" фотографуються на фоні розіваного гранатою українського бійця. Як підліток-переселенець показує середній палець портретам Небесної сотні...
Не витрачайте емоцій. Спокійно подумайте, як саме Ви можете до Україні перемогти у цій війні? Яким чином можна ідентифікувати, засудити і позбавити виборчого права усіх тих, хто активно підтримував ДНР, топтав прапор, свистів від збудження сьогодні на площі в Донецьку (якщо Донецьк лишиться у складі України)? Як оновити парламент, щоб туди не пролізли старі кадри, які добивають державу? Як не дати виборцям продати голоси за гречку? Як провести реформи, які нарешті змусять цю країну розвиватись?
УКРАЇНІ ПОТРІБЕН КОНСТРУКТИВ, а не ненависть.
Ненависть змушує помилятись. Вона руйнує. Вона приводить до влади негідників, популістів, військові хунти, радикальні партії. Вашу ненависть провокують саме тому, що це вигідно ворогу. Скоріше за все, саме тому проводити парад полонених деенерівцям наказали кремлівські куратори.
1)Уже в посвящении к роману Пушкин пишет, что его произведение это не только “собранье пестрых глав”, но и собранье пестрых душевных состояний самого поэта. 2)ради наследства. 3)
Онегин получил домашнее обширное, но очень поверхностнле. 5)
первой главе автор знакомит читателя с главным героем — типичным представителем молодого поколения аристократов. Онегин родился в Петербурге, с младенческого возраста был предоставлен нянькам и гувернерам. Он получил домашнее образование, однако ни одна наука не увлекала его по-настоящему. Француз, обучавший юношу, не был строг со своим учеником и старался угодить ему. Он знал французский и немного латынь, хорошо танцевал и умел поддержать любой разговор. Но самое большое удовольствие он получал от общения с женщинами.
Красивый и воспитанный юноша пришелся по душе светскому обществу, и его ежедневно приглашали в гости именитые люди. Его отец постоянно брал деньги в долг, но, несмотря на это, ежегодно устраивал по три бала. Отец с сыном не понимали друг друга, каждый из них жил своей жизнью.
Каждый новый день из жизни героя был похож на предыдущий. Просыпался он после полудня и уделял много времени своему внешнему виду. В течение трех часов Онегин перед зеркалом приводил в порядок свою прическу и одежду. Не забывал он ухаживать за ногтями, для чего у него были различные ножнички и пилочки. После этого герой отправлялся на прогулку. Затем его ждал роскошный обед: ростбиф, трюфели, вино. Все приготовлено с тем, чтобы угодить молодому человеку.