1. Почему актёр считает, что ему «повезло с учителями»? 2. Как он учился «жить с героем вместе»? 3. Почему актёр говорит, что «триста жизней прожил будто»? 1. Какие картины вы представили во время чтения? 3. Что было самым непонятным и трудным при чтении?
Герасим был крепостным крестьянином. имел мало прав. был глухонемой от рождения. у него была хозяйка которой он должен был подчиняться. добрый, умный, вежливый, ответственный, рассудительный. жил по принципе "мы в ответе за тех, кого приручили". поэтому ему и пришлось утопить муму, из-за того, что это попросила сделать хозяйка. так как он был глухонемым ему было сложно общаться с людьми, а муму понимал его без слов. ему было больно убивать собаку, он остался совсем один. и умер вскоре после того как утопил муму. один.
Пам'ятаю, як збентежила мене новела гр. тютюнника "климко". було таке вiдчуття, нiби я сам весь час знаходився поруч з головним героєм, страждав i радiв разом iз ним, переживав та вперто йшов до поставленоi мети. я бачив нашу украiну у страшнi часи воєнного лихолiття i пишався спiввiтчизниками, душi яких не затьмарили хмари нiмецькоi окупацii.нi, я зовсiм не заперечую значення iсторичноi науки, але завдяки таланту письменника минуле мого краю вiдкрилося менi виразно i болюче. подii твору зворушили мою душу, багато чому навчили, а головне - наповнили гордiстю за причетнiсть до народу, горде iм'я якому - украiнець.у цьому i полягає головне завдання лiтератури: показати життя, дiйснiсть у формi художнього вiдбитку, але вiдбитку такого, який сам являє собою життя. художня лiтература - це пiдручник життя, який дає нам iсторичнi знання, формує свiтогляд, впливає на морально-естетичне самовдосконалення. у загальнонародному значеннi твори художньоi лiтератури є тим невичерпним джерелом, яке живить громадянську та суспiльну свiдомiсть, збуджує соцiальну активнiсть i сприяє всебiчному вихованню читачiв.вiдкриваючи нову художню книгу, ми ще не знаємо нi ii змiсту, нi головних героiв. та прочитавши цей твiр, нiби пiднiмаємося ще на одну сходинку знань, мудростi, досвiду i вдосконалення власноi душi. я впевнений, що людство не могло б прогресивно розвиватися, якби не iснувало художньоi лiтератури. кращi твори, вiдбиваючи дiйснiсть народу у ii зв'язку з минулим, тим самим окреслюють загальний поступ вiд сучасного до майбутнього.життя, яке мiститься у творi, як мiнiкосмос, вiдбиває i виявляє в собi всесвiт, повноту людського життя i всю цiлiснiсть буття.
