1. Определите тему и основную мысль рассказа Ч. Айтматова «Красное яблоко», выпишите 3-4 ключевых слова . 2. Прочитайте отрывок рассказа Ч. Айтматова «Красное яблоко». Какая проблема поднимается автором? (приведите для доказательства 2-3 цитаты)
3. Ваше отношение к данной проблеме.(аргументируйте своё отношение цитатами 1-2 из текста)
И когда из сада донесся ее голос, чем-то удивленный и восхищенный, он вздрогнул и сел на землю спиной к ней, опустив голову. — Папа, папа! Посмотри, что я нашла! Он не обернулся. Он слышал, как она подбегала, запыхавшаяся, разгоряченная. Анара с разбегу обняла его за шею и протянула ему большое красное яблоко. — Яблоко нашла? — Да, оно там спряталось в листьях, его совсем не было видно! Хитрое какое. А я нашла! Оно горело, как фонарик. Это самое последнее и самое вкусное яблоко. Во всем саду больше ни одного нет. Смотри, какое красивое, а пахнет как хорошо! Как солнце! — Да, очень красивое, это зимний апорт.— И вдруг, неожиданно для себя, он добавил: — Ты знаешь, Анара, это к счастью. Это яблоко ждало тебя все лето, оно потому так спряталось, чтобы никто его не заметил. А ты нашла. И тот, кто съест это яблоко, будет очень счастливым. Исабеков обтер яблоко платком и протянул его дочери. — Знаешь, папа, как я здорово карабкаюсь на деревья. Яблони большие, высокие, а ветки такие толстые, удобные. А вот урюк — злое дерево, сучьев и колючек много. — А ты лазай на добрые деревья,— засмеялся Исабеков. — Папа, а ты хоть раз нашел такое яблоко? — вдруг неожиданно спросила Анара. Исабеков даже растерялся. Прежде чем ответить, он немного, а потом тихо проговорил: — Да. Ты иди, поиграй еще, а я здесь посижу. Анара побежала в сад с красным яблоком в руке.
3 Выпишите 3-4 изобразительно-выразительных средств (эпитеты, олицетворение, сравнение, метафоры)
Героический поступок Дюйшена заставляет жителей аила задуматься о том, насколько правильно они живут и не устарели ли их общественные нормы. Постепенно Дюйшен приобретает все больше приверженцев своих идей, люди соглашаются с тем, что надо что-то менять в своей жизни.
Дюйшен становится своеобразным мостом, по которому люди переходят от мрачного варварского в светлое, свободное будущее, где независимость человеческой личности наивысшая ценность.
Айтамтов сумел создать образ настоящего коммуниста, который смело воплощает в жизнь идеи социалистического строя, как неотъемлемую часть культурного преображения.
Главный герой яркий представитель нового поколения, прогрессивного, имеющего широкий кругозор и готового пожертвовать многим ради становления справедливости.
Перша Заповідь
Я є Господь Бог твій, нехай не буде у тебе інших богів, крім Мене.
Що це означає?
Відповідь:
Першою заповіддю Господь Бог указує людині на Самого Себе і спонукає нас шанувати Його - єдиного істинного Бога. Ми повинні боятися і любити Бога та довіряти Йому понад усе.
Друга Заповідь
Не роби собі кумира і всякої подоби з того, що на небі вгорі, або на землі внизу, і що у воді під землею: не поклоняйся їм і не служи їм.
Що це означає?
Відповідь:
Другою заповіддю Господь Бог забороняє ідолопоклонство, тобто забороняє робити собі для шанування кумирів або ідолів, або шанувати подобу чи зображення того, що ми бачимо на небі (Сонця, Місяця, зірок), і що знаходиться на землі (рослин, тварин, людей), або знаходиться у водах (риб).
Із забороною поклонятися кумирам та ідолам ніяк не можна плутати поклоніння святим іконам та мощам, за що часто східній (православна церква) і західній церкві (греко-католицька церква) дорікають протестанти і різні секти.
Шануючи святі ікони, ми не вважаємо їх богами або кумирами, вони для нас тільки зображення, образ Бога, або ангелів, або святих. Слово «ікона» грецьке і означає «образ». Поклоняючись іконі і молячись перед іконою, ми молимося не матеріальній іконі (тобто фарбі, дереву або металу), а тому, хто на ній зображений.
Святі ікони дані нам для побожного спомину про справи Божі і святих Його, для побожного піднесення думок наших до Бога і Його святих.
Третя Заповідь
Не згадуй імені Господа Бога твого даремно.
Що це означає?
Відповідь:
Третьою заповіддю забороняється вимовляти ім'я Боже даремно, коли вимовляється в пустопорожніх розмовах, жартах, іграх, для прокльонів, присягання, брехні чи обману, чи використовувати Його забобонно, aлe звертатись до Божого Імені у кожній турботі, молитися до Нього, прославляти Його та дякувати Йому.
Четверта Заповідь
Пам’ятай день суботній, щоб святити його: шість днів працюй і виконуй у них всю роботу свою, а день сьомий субота для Господа Бога твого.
Що це означає?
Відповідь:
Четвертою заповіддю Господь Бог повелів шість днів працювати і робити свої діла, хто до яких покликаний; а сьомий день присвячувати служінню Богу, на святі угодні Йому діла.
Святими й угодними Богу ділами є: турбота про ння своєї душі, молитва у храмі Божому і вдома, вивчення Закону Божого, просвічення розуму і серця корисними пізнаннями, читання Святого Письма та інших корисних для душі книг, благочестиві розмови, до бідним, відвідування хворих і ув’язнених, втішання засмучених та інші добрі діла.
П'ята Заповідь
Шануй батька твого і матір твою, і добре тобі буде, і довго житимеш на землі.
Що це означає?
Відповідь:
П’ятою заповіддю Господь Бог наказує нам шанувати батьків своїх і за це обіцяє довге життя у добробуті.
Шанувати батьків означає: любити їх, шанобливо ставитися до них, не ображати їх ні словами, ні вчинками, слухатися їх, допомагати їм у праці, турбуватися про них, коли вони в біді, а особливо, в час хвороби та їхньої страсті, а також молитися за них Богу, як за життя їхнього, так і після смерті.
Гріх непошани до батьків – великий гріх. У Старому Завіті, хто лихословив батька або матір, карався смертю.
Шоста Заповідь
Не вбивай.
Що це означає?
Відповідь:
Шостою заповіддю Господь Бог забороняє вбивство, тобто позбавлення життя іншої людини і самого себе (самогубство) в будь-який б.
Життя – найбільший дар Божий; тому позбавляти себе або відбирати в когось іншого – найжахливіший, найтяжчий і найбільший гріх.
Самогубство – найстрашніший з усіх гріхів, вчинених проти шостої заповіді, бо у самогубстві, крім гріха убивства, є ще тяжкий гріх – відчай, ремствування на Бога і зухвалий бунт проти Провидіння Божого. Крім того, самогубство виключає можливість покаяння.
Людина буває винною в убивстві, якщо навіть убила іншу людину ненавмисно; і таке убивство є теж тяжким гріхом, бо в цьому випадку той хто, вбив винен у своїй необережності.
Сьома Заповідь
Не чини перелюбу.
Чоловікові і дружині Бог забороняє порушувати шлюбну вірність і любов. Неодруженим же Бог велить дотримуватися чистоти думок і бажань – бути цнотливим у ділах і в словах, у помислах і бажаннях.
Для цього слід уникати всього, що може збудити у серці нечисті почуття: лайливості, безсоромних пісень і танців, спокусливих видовищ і картин, читання аморальних книг, пияцтва тощо.
Восьма Заповідь
Не кради.
Дев'ята Заповідь
Не свідчи неправдиво проти ближнього твого.
Неприпустимо для християнина навіть така неправда, коли немає наміру вчинити зло ближньому, адже будь-яка неправда не гідна звання християнина і не узгоджується з любов’ю та повагою до ближніх.
Ніколи не слід докоряти й осуджувати інших, якщо ми не покликані до цього за своїм становищем і посадою. «Не судіть, щоб і вас не судили», - говорить
Десята Заповідь
Не жадай дому ближнього твого, не жадай жони ближнього твого, ані раба його, ані рабині його, ані вола його, ані осла його, ані всякої худоби його, ані всього, що у ближнього твого.