1. Найдите все цвета и оттенки которые использованы автором стихотворений. изобразите их на бумаге.
2. какой цвет преобладает В произведении.
3. какое время года изображено в нём? А какое время суток?
4. как имеет меняется настроение в стихотворении? от чего это зависит?​

Основною темою літературної творчості Генріха Белля стала тема війни. І це зовсім не випадково, адже саме трагічні фронтові події, що випали на долю письменника за тій шість років, які він був на фронтах Другої світової війни, визначили сенс його життя і творчої діяльності.Тема війни стала головною і в одному з найвидатніших творів Генріха Белля – оповіданні «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…». Незвичайну назву для цього твору письменник узяв із давньогрецького епіграфа-двовірша про битву у Фермопольській ущелині. Саме там, захищаючи рідну землю, загинули відважні спартанські воїни царя Леоніда. У Німеччині цей вірш став відомий завдяки його перекладу Фрідріхом Шиллером: «Подорожній, коли ти прийдеш у Спарту, повідай там, що ми всі полягли тут, бо так звелів нам закон».Слід сказати, що у всі часи спартанці були прикладом відданості Батьківщині, витримки, волі і мужності. Ці воїни-патріоти фізичну і моральну загартованість отримували в спеціальних спартанських школах, про які ходять легенди й сьогодні.Фашистське керівництво тридцятих років минулого століття лицемірно ототожнювало шовіністичне виховання свого народу з системою патріотичного спартанського виховання. Фашисти на чолі з Гітлером мріяли про владу над усім світом і вкладали у вихованців культ зневаги до людей інших націй, культ грубої сили, вони готували німецьку молодь до поневолення Європи, а потім і усього світу.Генріх Белль спеціально не закінчив фрази із давньогрецького вірша, яку виніс у заголовок оповідання. Головний герой твору, юнак, який на початок війни був ще школярем, так і не встиг дописати цього вірша на шкільній дошці, бо був мобілізований в армію і відправлений на фронт. Там він став не героєм подібно спартанців, що захищали Батьківщину, а «гарматним м’ясом» у боротьбі фашистського режиму за світове панування.Але якщо спартанці віддали своє життя заради благородної мети – захисту своєї вітчизни, то німецька молодь, яка не по своїй волі опинилися на фронтах найкривавішої в історії людства війні, лише скалічила себе, обманута пропагандистськими ідеями про справедливість загарбницької політики влади.Зображення скаліченого юнака, який пораненим потрапляє у власну гімназію, перетворену на шпиталь, його пригнічений стан і внутрішній монолог про брехливий патріотизм, повтори у описах, поступове впізнання юнаком гімназії, у якій він провчився 8 років – все це дає нам зрозуміти, що війна – це найбільше у світі антигуманне і протиприродне явище. Замість радощів життя і пізнання світу учорашній школяр отримує страшний життєвий удар і відчуває почуття, описані ще в «Апокаліпсисі»: «У ті дні люди будуть шукати смерті, але не знайдуть її, побажають умерти, але смерть утече од них».Оповідання обривається зненацька, як зненацька обривається і його назва. Генріх Белль попереджує нас: якщо людство не змінить ставлення до життя, а кожен з нас не змінить своє ставлення до оточуючих, це відоме біблійне пророцтво пошириться на весь світ. А незміцнілі душі обманутих юнаків будуть приречені на трагізм існування...

Кай и Герда – друзья, любящие друг друга как брат и сестра. Однажды Кай посылает вызов самой Снежной королеве. В результате в глаз и сердце мальчика попадают осколки «дьявольского зеркала» троллей и Кай меняется. Он становится злым, проказничает, придирается к словам, обижает соседей, Герду и даже бабушку. Кай пошел на уловки Снежной королевы и оказался в ее волшебной царстве. Где не понимал, что с ним происходит. Он был оторван от мира, от всего живого, он только сидел и собирал из льдинок геометрические фигуры. От этого колдовства его Герда, которая его очень любила.

Герда — надежная и верная подруга. Она даже не подозревает об ужасных волшебных осколках, попавших в глаз и в сердце ее названого брата Кая, и тем не менее, когда он превращается из веселого, доброго и заботливого мальчика в жестокого, злого и насмешливого, Герда не отворачивается от него. А когда Кая в своих белоснежных санях увозит Снежная королева, девочка, ни минуты не раздумывая, отправляется на его поиски.
Во время своих долгих странствий Герда проявляет себя только с лучшей стороны. Она милая, приветливая, добрая и это привлекает к ней не только различных людей, но и животных, и птиц. Она храбрая, терпеливая, настойчивая, и это ей не унывать от неудач и не терять веру в то, что она найдет Кая. Она верная, любящая, надежная, и это ей справиться с чарами самой Снежной королевы и растопить лед в сердце мальчика. Если бы Герда была настоящей, а не сказочной девочкой, у нее было бы полным-полно друзей. Я в этом ни капельки не сомневаюсь.