1.Исторические песни- это:
а)народные песни, в которых рассказывается об исторических событиях.
б)Народные песни, в которых рассказывается о жизненных историях.
в)Авторская песня
г)Эстрадная песня
2.Соотнесите понятие и определение.
1)тема
расположение частей,то есть построение произведения
2)ирония
относительно самостоятельная единица действия произведения
3)повесть
скрытая насмешка
4)эпизод
круг жизненных явлений,изображённых в произведении
5)композиция
Один из видов эпического произведения,охватывает больше жизенных явлений ,чем рассказ,и меньше,чем роман.
3.Какой из жанров нельзя отнести к фольклору?
А) сказка б)рассказ в)легенда г) загадка.
4. Назовите жанр произведения «О покорении Сибири Ермаком»:
А)Басня
Б)Сказка
В)Предание
Г)Повесть
5. Соотнесите названия произведений и жанры
А) «После бала» Л.Н.Толстой 1)повесть
Б) Капитанская дочка» А.С.Пушкин 2)поэма
В) «Волк на псарне» И.Крылов 3)рассказ
Г) «Василий Тёркин» А. Твардовский 4)басня
6. Недорослем во времена Фонвизина назывался…:
А) главный герой комедии
Б). подросток 15 – 17 лет
В) ленивый, ограниченный, невежественный человек
Г) дворянин, не получивший образования, не имеющий права служить, жениться.
7.Определите,из какого произведения взят данный фрагмент.
«Между тем годы шли. У Анны Алексеевны было уже двое детей. Когда я приходил к Лугановичам, прислуга улыбалась приветливо, дети кричали, что пришел дядя Павел Константиныч, и вешались мне на шею; все радовались.»
А) Н.С.Лесков «Старый гений»
Б) А.П.Чехов «О любви»
В) А.С.Пушкин «Капитанская дочка»
8.Определите,из какого произведения взят данный фрагмент.
«Я жил недорослем, гоняя голубей и играя в чехарду с дворовыми мальчишками. Между тем минуло мне шестнадцать лет. Тут судьба моя переменилась.»
А) Л.Н.Толстой «После бала»
Б) А.С.Пушкин «Капитанская дочка»
В) А.П.Платонов «Возвращение»
9.В стихотворении А.Фета «Первый ландыш» выделенное слово является:
Как ты пленителен подарок,
воспламеняющей(выделенное слово) весны!
А)гипербола;
Б)эпитет;
В)литота.
10.Какой подзаголовок у поэмы А.Твардовского «Василий Тёркин»?
А)книга о бойце
Б)книга про бойца
В)книга о солдате
Г)книга о войне.
11. В главе «О награде» Василий Теркин предстает человеком:
А) тщеславным;
Б) простым, добрым, жизнерадостным.
В) мечтающем о несбыточном.
12. Какое слово надо вставить в отрывок из поэмы М.Ю.Лермонтова «Мцыри»?
Ребёнка пленного он вёз.
Тот занемог, не перенёс
Трудов далёкого пути;
Он был, казалось, лет
а) пяти б) шести в) семи
13. Определи автора ,название произведения и героя по описанию:
«Наружность его показалась мне замечательна: он был лет сорока, росту среднего, худощав и широкоплеч. В черной бороде его показывалась проседь; живые большие глаза так и бегали. Лицо его имело выражение довольно приятное, но плутовское. Волоса были обстрижены в кружок; на нем был оборванный армяк и татарские шаровары. Я поднес ему чашку чаю; он отведал и .»
14. Определи автора ,название произведения и героя по описанию:
«… постаревший на службе и очень неглупый по-своему человек. Хотя и взяточник, но ведет себя очень солидно; довольно сурьезен; несколько даже резонер; говорит ни громко, ни тихо, ни много, ни мало. Его каждое слово значительно. Черты лица его грубы и жестки, как у всякого, начавшего тяжелую службу с низших чинов.»
15. В стихотворении «Россия» А.Блока выделенные слова являются:
Опять, как в годы золотые,
Три стертых треплются шлеи,
А)метафора
Б)гипербола
В)сравнение.
16. Какое первоначальное название имел рассказ «Возвращение»?
а) «После войны»
б) «Солдат Иванов»
в) «Семья Иванова»
г) «Ивановы».
17.Определите,из какого произведения взят данный фрагмент.
«Сами они жили в одной половине дряхленького домишка, оставшегося от выселенцев, и был у них маленький парнишка-ревун. Бабушка моя, тайком от родителей, по слезной тетки Авдотьи, домовничавшей у наших учителей, три раза заговаривала пупок дитенку, но он все равно орал ночи напролет и, как утверждали сведущие люди, наревел пуп в луковицу величиной.»
А) «Ася» И.Тургенев
Б) «Фотография,на которой меня нет» В.Астафьев
В) «После бала» Л.Тостой.
18. Определите,из какого произведения взят данный фрагмент.
«Бывшему капитану было на вид лет тридцать пять; кожа на лице его, обдутая ветрами и загоревшая на солнце, имела коричневый цвет; серые глаза Иванова глядели на Машу скромно, даже застенчиво, и говорил он хотя и прямо…
А) «Возвращение» А.Платонов
Б) «Василий Тёркин» А.Твардовский
В) «Кавказ» И.Бунин.
19. .Как прозвали автора рассказа «Как я стал писателем» в первом классе гимназии за постоянную болтовню?
а)римский папа;
б) римский оратор
в) говорилка
20. Напишите мини-сочинение (5 -8 предложений) на тему:
«Эта книга научила меня …»
Вільям Шекспір — геніальний поет та драматург епохи Відродження. У його комедіях, трагедіях відобразилися не тільки проблеми, притаманні часу, особливо актуальні для людини Ренесансу, а й проблеми загальнолюдські. На мою думку, для глибшого розуміння творів Шекспіра необхідно почати зі психологічних та світоглядних особливостей епохи, у яку він жив та творив свої драми. «Світ розхитався», — сказано в «Гамлеті». І справді, це був період формування принципово нового ставлення людини до життя та до самої себе. Згадаймо деякі факти з історії літератури: ми добре пам’ятаємо, як страждали герої античної літератури, підкорені долі, фатуму, позбавлені вільного вибору. Так само підкорялися певним межам і герої Середньовіччя: жорсткі правила етикету, жорстка регламентація усього життя, беззаперечне підкорення будь-яким догмам релігії.
У часи Ренесансу людина опиняється у принципово новому становищі: вона стає «міроїс усіх речей» (нехай цей вислів і було сформульовано за античності, але за часів Відродження він по-справжньому втілився в життя). Людина отримує право вибору… Здавалося б, це воля? Свобода вибору і є та сама омріяна свобода особистості, свобода духовна! Але ж найчастіше цей вибір і ставав тягарем, що важким каменем лягав на душу, під тиском якого ламалися долі, не витримавши відповідальності за власний вибір, заплутавшись у власних сумнівах та побоюваннях. Ало не тільки свобода вибору тисне на ренесансну людину: світ не просто хитається, він трагічно розколюється навпіл. На ідеальне та дійсне, і цей ідеал видається недосяжним, настільки недосяжним порівняно з жорстокою дійсністю, сповненою брехні та зрадництва, що можна й впасти у відчай…
Готуючись до написання цього твору, я довго розмірковував над образом Гамлета. І щоразу я не міг дібрати потрібних слів, аби схарактеризувати його образ. А ще — ловив себе на думці, що сприймаю цього літературного персонажа як людину, яка дійсно колись жила…
Гамлет видається мені настільки складним, багаторівневим образом, що важко дати бодай одну однозначну характеристику. У жодному разі його вагання, його сумніви не здаються мені ознакою слабкості (таку думку висловив дехто з моїх однокласників). Навпаки: сумніви Гамлета, його душевні вагання, на мою думку, є показником гострого розуму та високих моральних принципів.
За часів античності доля людини, на думку самої ж людини, була визначена наперед. Це позбавляло вибору, але ж знімало відповідальність. Якби хтось, окрім Гамлета міг дати йому відповідь: «Бути чи не бути?» Цей монолог став шедевром світової літератури, і не тільки літератури — філософії. Гамлет весь час шукає відповідь на це питання, бо в ньому — саме світосприйняття людини, її життєва позиція. «Світ розхитався», і Гамлет вважає своєю місією поновити рівновагу, але хіба може він, одна людина, з цим впоратися? Це завдання по-справжньому непросте, але ж і не втручатись у світову боротьбу добра і зла він не може.
Трагедія Гамлета не стільки в тому, що він поставив собі недосяжні цілі, а в тому, що не будь-який б їх досягнення видається йому чесним. Гамлет не вбиває свого лютого ворога під час його молитви, і ми розуміємо, що змінити світ, перемогти зло іншим злом — неприпустимо для Гамлета. Він вагається між дією та рефлексією, боїться вчинити неправильно, допоки він не збагнув механізмів, які лежать в основі світобудови, але ж хіба можливо їх зрозуміти? Але й бездієвість пригнічує Гамлета… Мені здається, що навіть уважний читач не зрозуміє цю складну постать до кінця, не можна одразу сприйняти усі проблеми, покладені автором в основу цього образу.
Існують книги, які можна перечитувати багато разів, щоразу відкриваючи для себе щось нове, дивуючись із власної неуважності. Мені здається, що «Гамлет» є саме таким твором. Прикро, що я так і не зміг до кінця зрозуміти образ Гамлета… Я постійно повертаюсь до тексту, — може, я випустив щось: якусь важливу думку, якусь деталь?
Образ Гамлета — втілення філософських шукань усього людства. Як на мене, неможливо розв’язати усі питання, поставлені Гамлетом не те що в одному учнівському творі, а й протягом цілого життя. Я можу хіба що окреслити їх, сформулювати вже не метафорично, а прямо, аби шукати відповіді потім, протягом, можливо, багатьох років…