1. Федькові з оповідання В. Винниченка «Федько-халамидник» забороняли навіть наближатися до Толі А бо Толя усі провини звертав на Федька
Б тому що Федько весь час підбивав панського синка на нерозважливі вчинки
В бо Толя дуже часто хворів
Г бо батьки ненавиділи панів
2. Головна думка поезії С. Чернілевського «Теплота родинного інтиму» співзвучна з прислів’ям
А чого мати навчить, того й батько не перевчить
Б у семи няньок дитина без ока
В мати однією рукою б’є, а другою гладить
Г біля рідної матінки добре дитятку
3. Віршовий двоскладовий розмір із наголосом на першому складі:
А) хорей
Б) ямб
4. Прочитайте рядки з вірша І. Жиленко й визначте, які художні засоби в ньому використано.
І раптом протрюхикав на коні
Дідусь Мороз. І загубив підкову.
Та не просту. А золоту. Таким,
На місяць схожим, серпиком лежала,—
аж розгубились в небі літаки,
кричали: «Мама!» —
Й крильцями дрижали.
А метафори й порівняння
Б епітети й порівняння
В пестливі слова й метафора
Г епітети й пестливо-зменшувальні слова
5. Жар-птиця з однойменної поезії І. Жиленко є символом
А народної казки
Б світлої радості
В екзотичної країни
Г свята, карнавалу
6. Продовжте речення.
Казка-притча — це…
7. Схарактеризуйте образ Федька-халамидника з однойменного оповідання
В. Винниченка, порівняйте його з образом Толі.
8. Назвіть казки Е.Андієвської та коротко охарактеризуйте їх.
9. Назвіть вірші І. Калинця та коротко охарактеризуйте їх.
1) як в реальному світі звали Міо? ( Бу Вільгельм Ульсон).
2) на кого перетворював Като дітей (на птахів).
3) що розповідало в Країні Далекій казки? (Колодязь)
4) що оживило ткалину дочку в кінці твору? (Плащ із чарівною підкладкою, зшитий її матір'ю- ткалею)
5) як звали коня Міо? (Міраміс)
6) звідки Боссе (Міо) визволив Джина? (З пляшки)
7) який предмет був для Джина знаком того, кого слід забрати в Країну Далеку? ( Золоте яблуко)
8) чи любили Міо названі батьки в реальному світі? ( Ні, вони казали: "Будь проклятий той день, коли ти з'явився в нашому домі")
Объяснение:
В культурно-философское сознание XX века роман «Мастер и Маргарита» вошел как целостная художественная система, вобравшая в себя идейно-смысловой и духовно-нравственный потенциал русской классической литературы, ориентированной на непреходящие нравственно-этические ценности христианства, подвергшиеся в пореволюционную атеистическую эпоху тотальному отрицанию и целенаправленному искоренению. В период жесточайшего богоборчества в Советской России (20 - 30-е годы) М.А. Булгаков осмелился не только обратиться к уяснению первоистоков величайшего гуманистического учения Иисуса Назарянина, но и представить в образе Иешуа Га-Ноцри, центрального героя «древних» глав «Мастера и Маргариты», собственное видение не совпадающее с новозаветной традицией.
Созданное писателем «библейское полотно» на протяжении более четверти века с момента публикации романа в журнале «Москва» в 1966 году привлекает внимание литературоведов, пытающихся разгадать причину, побудившую М.А. Булгакова отойти в изображении евангельских событий от церковно-исторического канона Исследователи 60 - 70-х годов (В.Я. Лакшин, MLO. Чудакова, П.В. Палиевский, О.Н. Михайлов, Н.П. Утехин, АЛ. Казаркин, Л.М. Яновская и др.), приветствовавшие возвращение Булгакова в сокровищницу отечественной словесности после десятилетий несправедливого забвения и гонений со стороны партийно-идеологической критики (А. Метченко, Л. Скорино, М. Гус), анализировали творчество писателя исключительно с позиций светского литературоведения, не углубляясь в суть религиозной проблематики, нашедшей отражение в романе. Но при этом ими точно была определена нравственно-философская глубина «Мастера и Маргариты».
Актуальность и научная новизна исследования определяются тем, что при обилии работ, посвященных христианской проблематике отдельных произведений, в современном литературоведении еще не предпринималось попыток более общей постановки проблемы — последовательного сопоставительного анализа русских романов XX века, в которых библейские (как новозаветные, так и ветхозаветные) мотивы имеют сюжетообразующую функцию.
Объяснение:
Надеюсь