1.Чим закінчився двобій Лицаря Позбавленого Спадщини з Бріаном де Буагільбером? 2. Скільки сутичок і з ким ще було у Лицаря Позбавленого Спадщини після його бою з храмовником?
3.Яку винагороду за свої перемоги забрав Лицар Позбавлений Спадщини? Чому відмовився від викупу Буагільбера?
4. Хто допоміг Лицарю Позбавленому Спадщини здобути перемогу на другий день турніру?
5. Чому принц Джон, почувши ім’я Айвенго, стривожився?
6.Чому знепритомного Айвенго віднесли до приятеля Ісаака?
7. Кого оголосили переможцем серед лучників після першої спроби?
8. Куди влучив Локслі, чим і здобув перемогу?
9.Від якого пострілу Локслі усі були у захваті, навіть принц Джон?
10.Що запропонував принц Джон Локслі і яку відповідь отримав від нього?

Компроміс є завжди.Частіше ми брешимо найріднішим та найкоханішим нам людям,не думаючи до яких наслідків вона може привиести.Зараз,в сучасному світі брехня переважає більше ,ніж правда,тому деякі із нас не думають про наслідки.Діємо за принципом:"Бачу ціль, йду до неї",отже ми готові любою ціною йти до своєї мети.Хочу розглянути цікаву цитату:"Справжні слова не бувають приємні,приємні слова не бувають павдиві(Лао Цзи)".Люди ,які говорять вам лише те що ви хотіли б чути ,заздалегіть брешуть.

Добро та зло,напевне ми вже знаємо ,що добро перемагае зло,але "Чи завжди це так ?",в повчальних казках,дійсно перемагає добро,а  в житті частіше зло.Звісно справедливість є і вона повсюду,але не завжди така яку б хотілося нам мати та  в деяких ситуаціях можно поступитися злу,а потім добру,можна звісно і навпаки.Чим більше робиш добра,тим щасливіше жити будеш.

З написаного можна зробити деякий висновок,будь тим ким ти є не йди за злом,адже його в сучасності більше.Будь правдивим та добрим і твої добрі справи повернуться тобі!

Объяснение:

Волшебника который смотрел на какое то существо. Робот не медля ни минуты подошёл к этому существу и с у волшебника что это? Он ответил это душа не имеющие тело. Робот с а для чего оно вам? Я не зная но могу подарите это вам. Робот обрадовался и зобрал его себе после чего он сделал похожего на себя робота. И втиснул в него эту душу. И он начал говорить. Сам же робот был очень рад. С тех пор иму было не скучно потому что у него был друг с которым было не скучно. На этом конец нашей истории.

Объяснение:

надеюсь пойдёт