1. А. Малишка називають: А) «поетом залізних строф»; Б) «солов’їним серцем України»; В) «поетом дальніх небосхилів»: Г) «співцем материнської пісні». 2. Укажіть найхарактернішу ознаку поезії Андрія Малишка: А) постійне звернення до античної тематики; Б) кордоцентризм; В) егоцентризм; Г) переважність історичних мотивів. 3. Яка тема є однією з провідних у творчості Андрія Малишка? А) збереження рідної мови: Б) України; В) кохання; Г) охорони природного середовища. 4. У якому році А. Малишко вперше опублікував свої поезії в журналах «Молодий більшовик» і «Глобус»? А) 1930 р.; Б) 1932 р.; В) 1938 р.; Г) 1944 р.. 5. Укажіть назву журналу, головним редактором якого в 1944 — 1947 рр. був А. Малишко: А) «Дніпро»; Б) «Глобус»; В) «Прометей»; Г) «Нова рада». 6. Укажіть назву збірки А. Малишка, яка була створена в ранній період творчості: А) «Україно моя»; Б) «Весняна книга», В) «За синім морем»; Г) «Батьківщина»; Д) «Серпень моєї душі». 7. Укажіть поезію Андрія Малишка, з якої наведено рядки: У мудрості свої закони є. / І цвіт, і злет, і несходимі пущі. / Пізнай краплину і течіння зір. / Зерно, і камінь, і могутній всесвіт. / А правда лиш одна — вона колюча. / Гірка й жорстока, і завжди в біді. А) «Україно моя!»; Б) «Роздум. Чи встигну я цей камінь обтесати»; В) «Ранки солов’їні»; Г) «Правда»; Д) «Мати. Чорна хмара вкриває півнеба з дніпрового краю». 8. До якого фільму Олесандра Довженка Андрій Малишко написав пісні? А) «Поема про море»; Б) «Щорс»; В) «Земля»; Г) «Іван»; Д) «Звенигора». 9. На музику покладені всі вказані твори Андрія Малишка: А) «Ми підем, де трави похилі»; Б) «Знову цвітуть каштани»; В) «Правда»; Г) «Стежина»; Д) «Вчителько моя». 10. За яку книжку А. Малишко був удостоєний Сталінської премії у 1951 р.? А) «Батьківщина»; Б) «Рута»; В) «За синім морем»; Г) «Україно моя!»; Д) «Полудень віку». 11. Установіть відповідність між рядками поезій А. Малишка і художньо-виражальними засобами (синтаксичними фігурами), використаними в них: 1) «Палають огні при долині, І північ заходить і сон» («Палають огні при долині») 2) «Часто сняться твої килими, Білосніжні і медвянисті» («Лист до гречки») 3) «Як проклянуть лукаві — проклянися! Як одречуться друзі — що ж, даремно… Як треба вмерти — тілом ляж за неї…» («Правда») 4) «Хмарина в небі голубім Пливе, як мрія, одинока…» («Хмарина в небі голубім») 5) «Куди ти мчиш, куди летиш, Моїх поривів птице рання?» («Хмарина в небі голубім») А) анафора; Б) епітет; В) персоніфікація; Г) порівняння; Д) патетичне звертання. 12. Установіть відповідність між цитатою і назвою твору А. Малишка: 1) «То хмара, не хмара у небі, То бурі великої знак. То коні летять чортомлицькі, їх свистом жене Сагайдак» 2) «Серед оновлених полів Спинися, райдужна, далека. Тут шлях лежав і мліла спека. Тут він за всіх переболів. 3) «Дочко моїх гречкосіїв, Сестро Дніпра і плуга, Через вік твої білі вершечки Нахиляються в очі мої!» 4) «Мене навчала мати ще колись: — Як виростеш, моя мала дитино, То мудрим будь і мужнім будь в житті. Скупі два слова. Нелегкі два слова» 5) «Хай на ньому цвіте росяниста доріжка, І зелені луги, й солов’їні гаї» А) «Важкі вітри не випили роси»; Б) «Правда»; В) «Пісня про рушник»; Г) «Лист до гречки»; Д) «Хмарина в небі голубім»; Е) «Палають огні при долині».
По горизонталі: 1. Чиє прізвище має лікарня для хворих на зір? (Філатов) 2. Хлопчик, який захищав вовка. (Сашко) 3. Яке прізвище мала дівчинка.
яка до хлопчику та вовку зібратися в дорогу? (Грушецька) 4. Хто з односельців з'їв вівцю на власних іменинах, а звинуватив у цьому вовка? (Побігайло) 5. Хто був головним супротивником вовка серед селян? (Василь) 6. Яке ім'я мала вчителька хлопчика? (Надія) 7. Вовк, який тримав у страху все село. (Сіроманець). 8. Селянин, який допомагав Чепіжному копати яму-пастку для вовка. (Шевчук)
По вертикалі: 1. Різновид ліричного твору, перші літери рядків якого утворюють приховане слово. (Акровірш)
Чайку по имени Джонатан Ливингстон с молодости обескураживает бессмысленность и узость существования чаек, обеспокоенных лишь ежедневной борьбой за пропитание. Охваченный страстью к совершенствованию, Джонатан всецело отдаётся изучению полёта как искусства и образа бытия, а не как перемещения в пространстве для добычи пищи. В определённый момент он оказывается не в состоянии мириться с правилами примитивного существования социума чаек. Будучи изгнан из стаи, Джонатан ведёт идиллическую жизнь отшельника и ничуть не страдает от одиночества, всецело отдаваясь совершенствованию мастерства полёта.
Однажды Джонатан встречает двух сияющих чаек, которые забирают его в «более совершенную реальность» — на Небеса, в следующий, лучший мир, достижимый через собственное самосовершенствование. Этот мир населён чайками, посвятившими себя искусству полёта. Джонатан с удивлением узнаёт, что его упорство и всепоглощающая устремлённость в обучении позволили ему проделать путь эволюционного развития, на который у обычных чаек уходят тысячи, десятки тысяч жизней.
В новом мире Джонатан знакомится с Чиангом — мудрой чайкой-старейшиной. Чианг становится наставником Джонатана и учит его перемещаться со скоростью мысли в пространстве и времени. По словам Чианга, секрет успеха заключается в глубоком осознании того, что истинное «я» живёт одновременно в любой точке пространства в любой момент времени и не является узником тела с ограниченным набором заранее запрограммированных возможностей.
Чианг уходит в следующий, ещё более совершенный мир. Последними его словами были: «Постарайся постичь, что такое Любовь!» Через некоторое время Джонатан принимает решение вернуться на Землю, чтобы передать полученные знания таким же чайкам, каким он сам был когда-то, чтобы поделиться страстью к полёту и стремлением к совершенству. Джонатан собирает небольшую команду из чаек, изгнанных стаей, и начинает обучать их мастерству полёта. Добившись впечатляющих успехов, вся команда под предводительством Джонатана возвращается в стаю. Вопреки стараниям чаек-старейшин они обретают всё больше сторонников и приверженцев. Вскоре Джонатан передаёт свою роль наставника одному из своих первых учеников, Флетчеру, а сам покидает земной мир, продолжая путь совершенствования.
В последней части, опубликованной лишь недавно, Флетчер продолжает дело своего учителя, но это даётся ему с трудом, потому что ученики всё больше внимания уделяют личности и даже внешности Джонатана, а не его учению, и при этом почти перестают тренироваться. В конце концов Флетчер исчезает, и в течение пары сотен лет от искусства Чайки Джонатана остаётся лишь бессмысленный культ его почитания и полное отсутствие мастерства полёта. Всё больше честных молодых чаек отстраняется от этих верований, не доверяя рассказам о сверхбыстрых полётах. Одна из них, разочаровавшись и желая покончить с собой, встречает сияющую чайку, летящую так, как никто и никогда раньше в её жизни.