2H⁺¹ + 2e⁻ = H₂⁰ | 1 - окисник, процес відновлення
Cu + HCl ≠
Висновок: Хлоридна кислота взаємодіє з металами, що знаходяться в електрохімічному ряду ліворуч водню, з міддю хлоридна к-та не реагує. З залізом реакція проходить повільніше, ніж з цинком. Тобто цинк активніше заліза.
Объяснение:
Zn⁰ + 2H⁺¹Cl = Zn⁺²Cl₂ + H₂⁰
Zn⁰ - 2e⁻ = Zn⁺² | 1 - відновник, процес окиснення
2H⁺¹ + 2e⁻ = H₂⁰ | 1 - окисник, процес відновлення
Fe⁰ + 2H⁺¹Cl = Fe⁺²Cl₂ + H₂⁰
Fe⁰ - 2e⁻ = Fe⁺² | 1 - відновник, процес окиснення
2H⁺¹ + 2e⁻ = H₂⁰ | 1 - окисник, процес відновлення
Cu + HCl ≠
Висновок: Хлоридна кислота взаємодіє з металами, що знаходяться в електрохімічному ряду ліворуч водню, з міддю хлоридна к-та не реагує. З залізом реакція проходить повільніше, ніж з цинком. Тобто цинк активніше заліза.
на та ебуліоскопічна константи. Фізичні властивості
розчинів та молекулярний стан розчинених речовин.
Властивості розчинів електролітів. Фізичні властивості розчинів електролітів.
Теорія електролiтичної дисоцiацiї. Ступінь дисоціації. Сильні, середні та слабкі
електроліти. Фізико-хімічний аналіз розчинів електролітів. Гідратація та
сольватація іонів. Типи електролітів Ступiнчаста дисоцiацiя. Індикатори. Іонний
добуток води. Водневий показник (рН). Його розрахунок. Теорія сильних
електролітів. Активність іонів. Іонна сила розчинів. Розчинення та кристалізація
солей. Іонні рівноваги. Добуток розчинностi (ДР) та добуток активностей
важкорозчинних електролітів. Комплексоутворення та розчинність слабкорозчинних електролітів. Гiдролiз солей. Ступiнь та константа гiдролiзу. Зміщення
рівноваги процесів гідролізу. Вплив рiзних факторiв на процес гідролізу.
Література для самостійної роботи: [1] ч.1 розд.У с.199-206; [5] гл.7 розд.5-14;
[4] розд.4; [2] розд.УІІ с.122-137, розд.ХУІ с.351-386; [8] т.1 розд.У с.155-202;
[12]ч.3 с.31-50.
Объяснение: