Заполните пропуски, используя слова из рамки 1) Химический элемент или вещество, атомы которого ………. электроны, называют окислителем. 2) Химический элемент или вещество, атомы которого …………….. электроны, называют восстановителем. 3) В процессе окислительно-восстановительной реакции …………….. восстанавливается. 4) В процессе окислительно-восстановительной реакции ………………….. окисляется
Дана реакція використовується радіоаматорами при травленні друкованих плат, при цьому використовується, зазвичай, теплий розчин суміші кухонної солі з мідним купоросом CuSO4·5H2O. Утворений CuCl розчинний при надлишку в розчині Cl- іонів (розчин при цьому змінює колір з зелено-синього чи синього на жовто-коричневий чи жовтий), тому при розведенні відпрацьованого розчину водою може випадати білий осад CuCl, який у вологому вигляді на повітрі швидко забарвлюється продуктами окиснення в зелений колір. Виділити із суміші кухонної солі з мідним купоросом CuCl2·2H2O можна обмінною кристалізацією:
CuSO4 + 2NaCl → CuCl2 + Na2SO4
В невеликій кількості води при 100 °C розчиняється до насичення по міді (в нерозчиненому залишку залишаються забарвлені вкраплення) стехіометрична суміш солей, розчин зливають і охолоджують приблизно до 30 °C. Розчинність Na2SO4 (безводного в цьому температурному діапазоні) при цьому зростає, при сильнішому охолодженні знову падає. При цьому викристалізується частина CuCl2·2H2O, відпрацьований маточний розчин використовується для насичення по міді наступної порції суміші.
Утворення кольору при розчиненні металевої міді в розчині CuCl2 є досить типовим прикладом того як суміш сполук одного елемента в різних ступенях окиснення набуває кольору невластивого своїм компонентам: розчин CuCl2 зелений або синій в залежності від концентрації, розчин CuCl в розчині хлоридів безбарвний, а їхня суміш може мати колір від жовтого до темно-коричневого.
3. Ну и последняя группа материалов, это диэлектрики, вещества не проводить электрический ток. К таким материалам относят: дерево, бумага, воздух, масло, керамика, стекло, пластмассы, полиэтилен, поливинилхлорид, резина и т. д. Диэлектрики получили широкое применение благодаря своим качествам.
Розчин має окиснювальні властивості:
CuCl2 + Cu → 2CuCl
Дана реакція використовується радіоаматорами при травленні друкованих плат, при цьому використовується, зазвичай, теплий розчин суміші кухонної солі з мідним купоросом CuSO4·5H2O. Утворений CuCl розчинний при надлишку в розчині Cl- іонів (розчин при цьому змінює колір з зелено-синього чи синього на жовто-коричневий чи жовтий), тому при розведенні відпрацьованого розчину водою може випадати білий осад CuCl, який у вологому вигляді на повітрі швидко забарвлюється продуктами окиснення в зелений колір. Виділити із суміші кухонної солі з мідним купоросом CuCl2·2H2O можна обмінною кристалізацією:
CuSO4 + 2NaCl → CuCl2 + Na2SO4
В невеликій кількості води при 100 °C розчиняється до насичення по міді (в нерозчиненому залишку залишаються забарвлені вкраплення) стехіометрична суміш солей, розчин зливають і охолоджують приблизно до 30 °C. Розчинність Na2SO4 (безводного в цьому температурному діапазоні) при цьому зростає, при сильнішому охолодженні знову падає. При цьому викристалізується частина CuCl2·2H2O, відпрацьований маточний розчин використовується для насичення по міді наступної порції суміші.
Утворення кольору при розчиненні металевої міді в розчині CuCl2 є досить типовим прикладом того як суміш сполук одного елемента в різних ступенях окиснення набуває кольору невластивого своїм компонентам: розчин CuCl2 зелений або синій в залежності від концентрації, розчин CuCl в розчині хлоридів безбарвний, а їхня суміш може мати колір від жовтого до темно-коричневого.
3. Ну и последняя группа материалов, это диэлектрики, вещества не проводить электрический ток. К таким материалам относят: дерево, бумага, воздух, масло, керамика, стекло, пластмассы, полиэтилен, поливинилхлорид, резина и т. д. Диэлектрики получили широкое применение благодаря своим качествам.
а) m(CO₂) = 88 г;
б) m(CH₄) = 32 г;
в) m(CaCO₃) = 500 г.
Объяснение:
Теперь развернуто решим все 3 задачи, выведем ответ.
а) Дано:
n(CO₂) = 2 моль
m(CO₂) - ?
m=n×M
Рассчитаем молярную массу: M(CO₂) = 12+(16×2) = 44 г/моль
Теперь ищем саму массу вещества: m(CO₂) = 2 моль × 44 г/моль = 88 г.
ответ: m(CO₂) = 88 г.
б) Дано:
V(CH₄) = 44,8 л.
m(CH₄) - ?
m=n×M
n = V/Vm
Напоминаю, что молярный объем - величина постоянная. Она равна 22,4 л.
n(CH₄) = 44,8 л./22,4 л. = 2 моль
Рассчитываем молекулярную массу метана:
M(CH₄) = 12 + 1×4 = 16 г/моль
m(CH₄) = 2 моль × 16 г/моль = 32 г.
ответ: m(CH₄) = 32 г.
в) Дано:
n(CaCO₃) = 5 моль
m(CaCO₃) - ?
m=n×M
Снова нужно рассчитать молярную массу. Молярная масса карбоната кальция рассчитывается так: M(CaCO₃) = 40 + 12 + 16×3 = 100 г/моль.
m(CaCO₃) = 5 моль × 100 г/моль = 500 г.
ответ: m(CaCO₃) = 500 г.
Вывод: Карбонат кальция имеет наибольшую молярную массу среди всех данных соединений. Поэтому его масса (500 г.) наивысшая.