Запишите уравнения химических реакций, соответствующих схеме химических превращений C2H4=>(H2/Ni,t) X1 =>(Cl2/hv)X2=>(KOH/спирт,t)X3 =>(Br2/CCl4)X4 Составьте структурные формулы веществ X1 X2 X3 X4 и назовите их !
Фосфатні пральні порошки провокують хвороби нирок, печінки, легенів і навіть мозку. Як уберегтися від хімічної атаки у ванній?
З кожним днем наше життя стає дедалі комфортнішим. Проте все має свою ціну, і цей самий комфорт - не виняток. Побутова хімія, котру представляють і пральні порошки, справді дуже успішно бореться із забрудненнями та плямами на одязі. От тільки як саме ці засоби впливають на наше здоров'я, пересічному споживачеві ніхто не розповідає. Та якщо розібратися, побутова хімія зовсім не безневинна, як переконує реклама. Звичайнісінький пральний порошок може стати причиною алергій, дерматитів, респіраторних і цілого "букету" інших хвороб. Як убезпечити себе від такої загрози?
Шкідливе знешкодження плям
Донеччанка Тамара Мишкіна якось помітила, що після прання в неї починають свербіти й червоніти руки. Домогосподарка звернулася до лікаря, і фахівець порадив змінити пральний порошок. Придбавши менш розрекламований засіб, з часом жінка позбулася алергії. А що подібні проблеми можуть виникнути саме після користування пральним порошком, стверджує і керівник програми з хімічної безпеки Всеукраїнської екологічної громадської організації "МАМА-86" Ольга Цигульова.
- Алергічні захворювання шкіри, ураження дихальних шляхів, порушення функції нирок, печінки та обміну речовин - такі наслідки тривалого використання певних виробів побутової хімії виявили вчені, - зазначає експерт. - Під час дослідження з'ясували, що головна небезпека синтетичних миючих засобів, а саме пральних порошків, ховається в їхньому складі - фосфатах (ортофосфат натрію, триполіфосфат натрію) та поверхнево-активних речовинах (ПАР). Про останні, до речі, часто згадують рекламісти. Проте вони говорять лише, що ПАР можуть добре відіпрати бруд, а от наскільки вони небезпечні, в рекламних сюжетах ніхто не згадує.
Та якщо розібратися, то, мабуть, найнебезпечнішим ворогом нашого здоров'я є саме ПАР - чи не основні діючі речовини всіх пральних порошків. Вони не тільки видаляють забруднення з поверхні речей. Ці речовини хімічно споріднені з певними компонентами мембран клітин людини і тварини і, потрапивши в організм, скупчуються на клітинних мембранах, покриваючи їх поверхню тонким шаром. При певній концентрації ці речовини здатні викликати порушення найважливіших біохімічних процесів - порушувати функцію і саму цілісність клітини. І це ще не все. ПАР можуть накопичуватися в органах. За твердженнями науковців, у середньому в мозку накопичується 1,9% загальної кількості ПАР, а в печінці - 0,6%.
Учені наполягають, що дія ПАР подібна до деяких видів отрут. Вони можуть спричинити емфізему легень, пошкодити клітини печінки. А це провокує збільшення рівня холестерину, порушуючи передачу нервових імпульсів в центральній і периферичній нервовій системі. Можуть впливати на фізико-хімічні показники крові та завдати серйозного удару по імунній системі.
Найагресивніші у своїх діях - аніонні ПАР (а-ПАР). Ці речовини можуть провокувати розвиток алергії, ураження печінки, нирок, мозку, легенів. Це одна з головних причин, чому в деяких країнах Західної Європи діють суворі обмеження на використання аніонних ПАР у складі пральних порошків. У деяких країнах їхній вміст не повинен перевищувати 2-7%.
1 Из-за сходства структуры внешних электронных оболочек, которое периодически происходит.(у элементов повторяется строение внешней электронной оболочки атомов )
2Периодическая система химических элементов (табли́ца Менделе́ева) — классификация химических элементов, устанавливающая зависимость различных свойств элементов от заряда атомного ядра. Система является графическим выражением периодического закона, установленного русским химиком Д. И. Менделеевым в 1869 году. Её первоначальный вариант был разработан Д. И. Менделеевым в 1869—1871 годах и устанавливал зависимость свойств элементов от их атомного веса (по-современному, от атомной массы). В современном варианте системы предполагается сведение элементов в двумерную таблицу, в которой каждый столбец (группа) определяет основные физико-химические свойства, а строки представляют собой периоды, в определённой мере подобные друг другу.
3 Периоды – горизонтальные строки химических элементов. Группы – вертикальные столбцы химических элементов. Подгруппы – А - главные (s- и р-элементы) и В - побочные (d- и f-элементы). Номер периода – номер внешнего энергетического уровня в электронной формуле атома элемента. Номер группы (для большинства элементов) – общее число валентных электронов (электронов внешнего энергетического уровня, а также предпоследнего d-подуровня, если он застроен не полностью)
4известно, что элементы в таблице расставлены в порядке возрастания не только их массы, но и числа протонов в ядре. Так что порядковый номер нам показывает число протонов и следовательно заряд ядра. Для каждого элемента это постоянные величины. Также это число покажет нам и количество электронов, поскольку в нормальном состоянии атом нейтрален и заряд протонов должен быть уравновешен зарядом электронов.
5 Периодическая система имеет семь периодов. Первый период, содержащий 2 элемента, а также второй и третий, насчитывающие по 8 элементов, называются малыми. Остальные периоды, имеющие 18 и более элементов — большими. Седьмой период не завершён. Номер периода, к которому относится химический элемент, определяется числом его электронных оболочек (энергетических уровней).
6 Теория строения атома объясняет периодическое изменение свойств элементов. Возрастание положительного заряда атомных ядер от 1 до 110 приводит к периодическому повторению у атомов элементов строения внешнего энергетического уровня. А поскольку от числа электронов на внешнем уровне в основном зависят свойства элементов; то и они периодически повторяются. В этом физический смысл периодического закона.
7 номер группы показывает число электронов на внешнем энергетическом уровне
8 В периоде: увеличивается заряд ядра и количество электронов на внешнем валентностях уровне. Также в периоде усиливаются неметаллические и окислительные свойства. Радиус атома уменьшается.В группе: увеличивается заряд ядра, количество электронов на внешнем валентностях уровне остаётся постоянным -равным номеру группы, увеличивается радиус атома, усиливаются металлические и восстановительные свойства.Таким образом, чем правее и выше, тем сильнее « неметалличность»( самый сильный неметалл, самый электроотрицательный - это фтор).Чем левее и ниже, тем сильнее «металличность» (самый активный металл -франций).
11 Атомы благородных газов имеют полностью заполненные внеш. электронные оболочки (s2 для Не и s2p6 для всех остальных) , что обусловливает их низкую реакционную
Фосфатні пральні порошки провокують хвороби нирок, печінки, легенів і навіть мозку. Як уберегтися від хімічної атаки у ванній?
З кожним днем наше життя стає дедалі комфортнішим. Проте все має свою ціну, і цей самий комфорт - не виняток. Побутова хімія, котру представляють і пральні порошки, справді дуже успішно бореться із забрудненнями та плямами на одязі. От тільки як саме ці засоби впливають на наше здоров'я, пересічному споживачеві ніхто не розповідає. Та якщо розібратися, побутова хімія зовсім не безневинна, як переконує реклама. Звичайнісінький пральний порошок може стати причиною алергій, дерматитів, респіраторних і цілого "букету" інших хвороб. Як убезпечити себе від такої загрози?
Шкідливе знешкодження плям
Донеччанка Тамара Мишкіна якось помітила, що після прання в неї починають свербіти й червоніти руки. Домогосподарка звернулася до лікаря, і фахівець порадив змінити пральний порошок. Придбавши менш розрекламований засіб, з часом жінка позбулася алергії. А що подібні проблеми можуть виникнути саме після користування пральним порошком, стверджує і керівник програми з хімічної безпеки Всеукраїнської екологічної громадської організації "МАМА-86" Ольга Цигульова.
- Алергічні захворювання шкіри, ураження дихальних шляхів, порушення функції нирок, печінки та обміну речовин - такі наслідки тривалого використання певних виробів побутової хімії виявили вчені, - зазначає експерт. - Під час дослідження з'ясували, що головна небезпека синтетичних миючих засобів, а саме пральних порошків, ховається в їхньому складі - фосфатах (ортофосфат натрію, триполіфосфат натрію) та поверхнево-активних речовинах (ПАР). Про останні, до речі, часто згадують рекламісти. Проте вони говорять лише, що ПАР можуть добре відіпрати бруд, а от наскільки вони небезпечні, в рекламних сюжетах ніхто не згадує.
Та якщо розібратися, то, мабуть, найнебезпечнішим ворогом нашого здоров'я є саме ПАР - чи не основні діючі речовини всіх пральних порошків. Вони не тільки видаляють забруднення з поверхні речей. Ці речовини хімічно споріднені з певними компонентами мембран клітин людини і тварини і, потрапивши в організм, скупчуються на клітинних мембранах, покриваючи їх поверхню тонким шаром. При певній концентрації ці речовини здатні викликати порушення найважливіших біохімічних процесів - порушувати функцію і саму цілісність клітини. І це ще не все. ПАР можуть накопичуватися в органах. За твердженнями науковців, у середньому в мозку накопичується 1,9% загальної кількості ПАР, а в печінці - 0,6%.
Учені наполягають, що дія ПАР подібна до деяких видів отрут. Вони можуть спричинити емфізему легень, пошкодити клітини печінки. А це провокує збільшення рівня холестерину, порушуючи передачу нервових імпульсів в центральній і периферичній нервовій системі. Можуть впливати на фізико-хімічні показники крові та завдати серйозного удару по імунній системі.
Найагресивніші у своїх діях - аніонні ПАР (а-ПАР). Ці речовини можуть провокувати розвиток алергії, ураження печінки, нирок, мозку, легенів. Це одна з головних причин, чому в деяких країнах Західної Європи діють суворі обмеження на використання аніонних ПАР у складі пральних порошків. У деяких країнах їхній вміст не повинен перевищувати 2-7%.
Объяснение:
1 Из-за сходства структуры внешних электронных оболочек, которое периодически происходит.(у элементов повторяется строение внешней электронной оболочки атомов )
2Периодическая система химических элементов (табли́ца Менделе́ева) — классификация химических элементов, устанавливающая зависимость различных свойств элементов от заряда атомного ядра. Система является графическим выражением периодического закона, установленного русским химиком Д. И. Менделеевым в 1869 году. Её первоначальный вариант был разработан Д. И. Менделеевым в 1869—1871 годах и устанавливал зависимость свойств элементов от их атомного веса (по-современному, от атомной массы). В современном варианте системы предполагается сведение элементов в двумерную таблицу, в которой каждый столбец (группа) определяет основные физико-химические свойства, а строки представляют собой периоды, в определённой мере подобные друг другу.
3 Периоды – горизонтальные строки химических элементов. Группы – вертикальные столбцы химических элементов. Подгруппы – А - главные (s- и р-элементы) и В - побочные (d- и f-элементы). Номер периода – номер внешнего энергетического уровня в электронной формуле атома элемента. Номер группы (для большинства элементов) – общее число валентных электронов (электронов внешнего энергетического уровня, а также предпоследнего d-подуровня, если он застроен не полностью)
4известно, что элементы в таблице расставлены в порядке возрастания не только их массы, но и числа протонов в ядре. Так что порядковый номер нам показывает число протонов и следовательно заряд ядра. Для каждого элемента это постоянные величины. Также это число покажет нам и количество электронов, поскольку в нормальном состоянии атом нейтрален и заряд протонов должен быть уравновешен зарядом электронов.
5 Периодическая система имеет семь периодов. Первый период, содержащий 2 элемента, а также второй и третий, насчитывающие по 8 элементов, называются малыми. Остальные периоды, имеющие 18 и более элементов — большими. Седьмой период не завершён. Номер периода, к которому относится химический элемент, определяется числом его электронных оболочек (энергетических уровней).
6 Теория строения атома объясняет периодическое изменение свойств элементов. Возрастание положительного заряда атомных ядер от 1 до 110 приводит к периодическому повторению у атомов элементов строения внешнего энергетического уровня. А поскольку от числа электронов на внешнем уровне в основном зависят свойства элементов; то и они периодически повторяются. В этом физический смысл периодического закона.
7 номер группы показывает число электронов на внешнем энергетическом уровне
8 В периоде: увеличивается заряд ядра и количество электронов на внешнем валентностях уровне. Также в периоде усиливаются неметаллические и окислительные свойства. Радиус атома уменьшается.В группе: увеличивается заряд ядра, количество электронов на внешнем валентностях уровне остаётся постоянным -равным номеру группы, увеличивается радиус атома, усиливаются металлические и восстановительные свойства.Таким образом, чем правее и выше, тем сильнее « неметалличность»( самый сильный неметалл, самый электроотрицательный - это фтор).Чем левее и ниже, тем сильнее «металличность» (самый активный металл -франций).
11 Атомы благородных газов имеют полностью заполненные внеш. электронные оболочки (s2 для Не и s2p6 для всех остальных) , что обусловливает их низкую реакционную