1) Медь малоактивный металл. Медь в природе содержится в халькоперите, медном блеске, малахите и азурите. Медь с растворами кислот не взаимодействует. Медь взаимодействует только с разбавленной HNO3. Медь взаимодействует с концентрированной и разбавленной азотной кислотой. Медь взаимодействует с концентрированной серной кислотой. Медь это металл розового цвета, мягкий, ковкий, хорошо проводит ток и тепло. Медь получают пилометаллургическим путём из сульфидов.Применяют медь в электротехнике, получение сплавов. Медь входит в состав медного купороса и малахита.
2) Алюминий в природе находится только в виде соединений. Это третий по распространенности элемент. Входит в состав глины, алюмосиликатов, корунда и т.д. Входит в состав драгоценных камней: рубин, сапфир. Аюминий активный металл. Алюминий является восстановителем. Это серебристо-белый металл. Алюминий твердый, прочный, лёгкий, пластичный. Получают из боксидов. Используют в машиностроении, химической промышленности, строительстве, пищевой промышленности. Являетс амфотерным металлом.
3) Цинк в природе в виде соединений. Входит в состав цинковой обманки, цинкового шпата. При обычной температуре на воздухе устойчив. Может взаимодействовать с неметаллами, водой, кислотами, с щелочами. Является амфотерным металлом. Это голубовато-серебристый металл. Хорошо прокатывается в листы, хрупкий. Получают обжигом сульфидной руды и восстанавливают металл из оксида. Используют для покрытий, изготовление сплавов. Из алюминия производят цинково-угольный элементы.
1) Медь малоактивный металл. Медь в природе содержится в халькоперите, медном блеске, малахите и азурите. Медь с растворами кислот не взаимодействует. Медь взаимодействует только с разбавленной HNO3. Медь взаимодействует с концентрированной и разбавленной азотной кислотой. Медь взаимодействует с концентрированной серной кислотой. Медь это металл розового цвета, мягкий, ковкий, хорошо проводит ток и тепло. Медь получают пилометаллургическим путём из сульфидов.Применяют медь в электротехнике, получение сплавов. Медь входит в состав медного купороса и малахита.
2) Алюминий в природе находится только в виде соединений. Это третий по распространенности элемент. Входит в состав глины, алюмосиликатов, корунда и т.д. Входит в состав драгоценных камней: рубин, сапфир. Аюминий активный металл. Алюминий является восстановителем. Это серебристо-белый металл. Алюминий твердый, прочный, лёгкий, пластичный. Получают из боксидов. Используют в машиностроении, химической промышленности, строительстве, пищевой промышленности. Являетс амфотерным металлом.
3) Цинк в природе в виде соединений. Входит в состав цинковой обманки, цинкового шпата. При обычной температуре на воздухе устойчив. Может взаимодействовать с неметаллами, водой, кислотами, с щелочами. Является амфотерным металлом. Это голубовато-серебристый металл. Хорошо прокатывается в листы, хрупкий. Получают обжигом сульфидной руды и восстанавливают металл из оксида. Используют для покрытий, изготовление сплавов. Из алюминия производят цинково-угольный элементы.
Навчальний посібник містить 2 розділи: “Розчини” та
“Фазові рівноваги”, вивчення яких має важливе значення для
теорії і практики металургійного виробництва .
Процеси плавлення металургійної шихти у печах, віднов-
лення її компонентів, розчинення різних додатків, газів, взає-
модія металевих розплавів з вогнетривами, шлаками відбува-
ються у високотемпературних розчинах. Тому вивчення осно-
вних законів, які дозволяють розрахувати властивості метале-
вих і неметалевих високотемпературних розчинів залежно від
їхнього складу, є дуже важливим для інженерів-металургів.
У посібнику наведені основні закони ідеальних розчинів,
розглянуті причини відхилення властивостей реальних розчи-
нів від ідеальних, подані характеристики, які дозволяють за-
стосувати закони ідеальних розчинів до реальних, а також
приклади використання певних законів для окремих операцій
металургійного виробництва .
Більшість металевих сплавів, шлаків, вогнетривів являють
собою багатокомпонентні системи, але з певними допущення -
ми їх можна розглядати як дво- або трикомпонентні системи і
використовувати відомі для них закономірності для реальних
систем і технологічних процесів. Розділ “Фазові рівноваги”
містить відомості про загальні закономірності щодо фазових
рівноваг у основних типах одно-, дво- і трикомпонентних сис-
темах. Вивчення цього матеріалу необхідно для розуміння
процесів, які відбуваються в металевих та неметалевих розп-
лавах при їхньому охолодженні та нагріванні, а також для ви-
значення температур фазових перетворень сплавів, кількості
фаз і ступенів вільності, хімічного складу фаз і масового вмі-
сту в них компонентів за певних умов у сплавах різного скла-
ду та відомої загальної маси.
Необхідність видання такого посібника обумовлена браком
підручників з фізичної хімії, більшість з яких була видана 15-
20 років тому. До того ж практично відсутні підручники, ви-
дані українською мовою. При складанні посібника були вико-
ристані матеріали з найпоширеніших підручників , моногра-
фій, довідників .
Матеріал викладений у доступній формі, деякі теоретичні
положення проілюстровані прикладами розрахунків і практи-
чного застосування у металургійному виробництві.