юний хімік федір колбочкін вирішив дома дослідити склад декількох засобів побутової
хімії, які використовувала його мама, наводячи лад на кухні і вивести їхні хімічні формули..
для цього він взяв засоби:
а) для чищення сантехніки «туалетне каченя»;
б) для чищення засмічених стічних труб «містер мускул»;
в) тверді прозорі кристали, схожі на маленькі кубики (за їх мама часто виводила
«свіжі» плями від жиру, «посаджені» необережним федьком на одяг).
федір приготував розведені розчини цих засобів і опустив у кожний із них універсальний
індикаторний папірець. в одному із розчинів папірець не змінив забарвлення, в іншому - став
синім, а ще в одному – червоним.
1. опишіть результати федькових про наявність яких речовин у складі
засобів побутової хімії свідчать ці дослідження? з якою метою вводять ці речовини до складу
засобів побутової хімії?
2. яких правил техніки безпеки треба дотримуватися при використанні вищезгаданих
засобів у побуті? чому?
3. який засіб федькова мама використовувала для виведення жирних плям?
4. чи вдалося федькові за результатами досліджень вивести формули вищезгаданих
засобів? ​

на та ебуліоскопічна константи. Фізичні властивості

розчинів та молекулярний стан розчинених речовин.

Властивості розчинів електролітів. Фізичні властивості розчинів електролітів.

Теорія електролiтичної дисоцiацiї. Ступінь дисоціації. Сильні, середні та слабкі

електроліти. Фізико-хімічний аналіз розчинів електролітів. Гідратація та

сольватація іонів. Типи електролітів Ступiнчаста дисоцiацiя. Індикатори. Іонний

добуток води. Водневий показник (рН). Його розрахунок. Теорія сильних

електролітів. Активність іонів. Іонна сила розчинів. Розчинення та кристалізація

солей. Іонні рівноваги. Добуток розчинностi (ДР) та добуток активностей

важкорозчинних електролітів. Комплексоутворення та розчинність слабкорозчинних електролітів. Гiдролiз солей. Ступiнь та константа гiдролiзу. Зміщення

рівноваги процесів гідролізу. Вплив рiзних факторiв на процес гідролізу.

Література для самостійної роботи: [1] ч.1 розд.У с.199-206; [5] гл.7 розд.5-14;

[4] розд.4; [2] розд.УІІ с.122-137, розд.ХУІ с.351-386; [8] т.1 розд.У с.155-202;

[12]ч.3 с.31-50.

Объяснение:

Металлические элементы в основном расположены в левой и нижней

частях периодической системы.

     Атомы металлических элементов в отличие от неметаллических обладают

значительно большими размерами атомных радиусов. Поэтому атомы металлов

сравнительно легко отдают валентные электроны. Вследствие этого они

обладают образовывать положительно заряженные ионы, а в

соединениях проявляют только положительную степень окисления. Многие

металлы, например медь Сu, железо Fe, хром Сr, титан Ti, проявляют в

соединениях разную степень окисления.

     Так как атомы металлов сравнительно легко отдают валентные

электроны, то в свободном состоянии они являются восстановителями.

Восстановительная разных металлов неодинакова. В

электрохимическом ряду напряжений металлов она возрастает от золота Аu до

калия К.

     Общность физических свойств металлов (высокая электрическая

проводимость, теплопроводность, ковкость, пластичность) объясняется

общностью строения их кристаллических решёток. По некоторым характерным

физическим свойствам металлы в значительной степени отличаются друг от

друга, например по плотности, твёрдости, температурам плавления.

     Самый лёгкий из металлов - литий Li, а самый тяжёлый - осмий Os.

Самые мягкие - щелочные металлы. Они легко режутся ножом.

     Самый легкоплавкий металл - ртуть Hg, самый тугоплавкий металл -

вольфрам W.

Объяснение: