Йонна сила 0,1М розчину натрій хлориду дорівнює: а) 0,1М; б) 0,01М; в) 0,001М; г) 0,0001М.
Що таке водневий показник?
а) відʼємний десятковий логарифм молярної концентрації йонів водню; б) концентрація йонів водню; в) логарифм концентрації йонів водню; г) сума концентрацій йонів водню та гідроксид-йонів.
Осад малорозчинного електроліту утворюється за умови, якщо:
а) стехіометричний добуток молярніх коефіцієнтів йонів менше константи рівноваги; б) стехіометричний добуток молярніх коефіцієнтів йонів більше константи розчинності; в) константа розчинності дорівнює добутку молярніх концентрацій йонів; г) немає правильної відповіді.
Як аналітичний сигнал у потенціометрії використовують:
а) оптичну густину; б) розчинність речовини; в) товщину поглинаючого шару; г) різницю потенціалів двох електродів.
Як називається ємність, в яку вміщують забарвлений розчин у спектрофотометрії?
а) електролітична комірка; б) кювета; в) мірний стакан; г) піпетка.
Полідентатний ліганд – це:
а) аміак; б) хлорид-йон; в) тіоцианат-йон; г) ЕДТА.
Електродний потенціал – це:
а) межа розділу «метал-розчин»; б) різниця потенціалів на межі розділу «метал-розчин»; в) розчин електроліту; г) платинова пластинка.
Як зміниться окисно-відновний потенціал пари ферум(ІІІ) – ферум(ІІ), якщо до розчину додати порошок натрій фториду:
а) збільшиться; б) зменшиться; в) не зміниться; г) спочатку зменшиться, а потім збільшиться.
Яку величину використовують у гравіметрії для розрахунку маси? а) фактор еквівалентності; б) розчинність; в) гравіметричний фактор; г) густину.
На якій залежності базується полярографія?
а) закон еквівалентів; б) рівняння Ільковича; в) закон Бугера-Ламберта-Бера; г) немає вірної відповіді.
Що таке амальгама?
а) суміш ртуті та металу; б) розплав металу; в) розчин йонів металів; г) наважка речовини.
Як називається речовина, що реагує на електроді в інтервалі потенціалів?
а) аліквота; б) деполяризатор; в) титр; г) кювета.
До основних типів екстракційних реагентів не відносять:
а) кислотні; б) основні; в) нейтральні; г) амфотерні.
Константу екстракції використовують :
а) для характеристики екстракційної рівноваги; б) для визначення ступені екстракції; в) для розрахунку коефіцієнта розділення; г) немає вірної відповіді.
Для порівняння 2-х методів за відтворюваністю використовують:
а) критерій Фішера; б) критерій Стьюдента; в) метод Фаянса; г) функцію Госсета.
При гравіметричному визначенні феруму(ІІІ) за реакцією утворення ферум(ІІІ) гідроксиду гравіметричною формою є:
а) ферум(ІІІ) гідроксид; б) ферум (ІІІ) оксид; в) ферум (ІІ) оксид; г) немає правильної відповіді.
Титр розчину – це:
а) число грамів розчиненої речовини в 1 л розчину; б) число грамів розчиненої речовини в 1 мл розчину; в) число молей розчиненої речовини в 1 мл розчину; г) число молей розчиненої речовини в 1 л розчину.
Фактор розведення - це:
а) відношення масової концентрації до молярної концентрації; б) відношення об’єму колби до об’єму піпетки; в) відношення титранту до об’єму аналізованого розчину; г) немає правильної відповіді.
До основних прийомів в) титрування відносять:
а) пряме титрування; б) повторне титрування; г) титрування по Фішеру; г) титрування по Ньютону.
При титрувані замісника використовують:
а) два титранти; б) допоміжний реагент, який взаємодіє з відповідною речовиною; в) реагент, який взаємодіє з титрантом та речовиною, яку визначаємо; всі відповіді правильні.
По какому веществу дана плотность?
С:Н=85,7/12:14,3/1=7,14:14,3=1:2 СН2 - простейшая формула, для выведения истинной формулы относительную плотность умножьте на молярную массу вещества, по которому она измерена и разделите ее на 14(масса простейшей формулы)
Если это Дпо водороду то М=3,86 - бред
Если эо Д по кислороду, то М=1,93*32=61,76 - фигня
Если это Д по воздуху, то М=1,93*29=56 - близко к истине
56/14=4 С4Н8 - искомая формула - либо бутен, либо циклобутан
2) 80/12:20/1=6,67/20=1:3 СН3 - простейшая формула М(СН3)=15
Молярная масса=22,4*1,336=30г/15=2
С2Н6 - этан
Дано:
m(раствора HCI)=100г.
ω%(HCI)=18,25%
m(Fe)=56г.
Vm=22,4л./моль
V(H₂)-?
1. Определим массу чистой кислоты:
m( HCI)=ω%(HCI)×ω%(HCI)÷100%
m( HCI)=18,25%×100г.÷100%=18,25г.
2. Определим молярную массу соляной кислоты и ее количество вещества в 18,25г.:
M(HCI)=36,5г./моль
n₁(HCI)=m( H₂SO₄)÷M(H₂SO₄)
n₁(HCI)=18,25г.÷36,5г./моль=0,5моль
3. Определим молярную массу железа и его количество вещества в 56г.:
M(Fe)=56г./моль
n₁(Fe)=m( Fe)÷M(Fe)
n₁(Fe)=56г.÷56г./моль=1моль
4. Запишем уравнение реакции:
Fe +2HCI=FeCI₂+H₂
по уравнению реакции:
n(Fe)=1моль n(HCI )=2моль n(H₂)=1моль
по условию задачи:
n₁(Fe)=1моль n₁(HCI )=0,5моль
Делаем вывод, что железо дано в избытке, дальше задачу решаем, используя данные соляной кислоты:
n₁(HCI )=0,5моль n₁(H₂)=0,25моль
5. Определим объем водорода количеством вещества 0,25моль:
V(H₂)= n₁(H₂)xVm
V(H₂)=0,25моль x22,4л./моль=5,6л.
6. ответ: при взаимодействии 100г 18,25-ного раствора соляной кислоты и 56г железа образовалось 5,6л. водорода.