Яка сіль утвориться внаслідок взаємодії фосфор(V) оксиду масою 42,6 г з розчином натрій гідроксиду масою 30 г з масовою часткою лугу 40 %? Визначте масу одержаної солі. чень
Жиры́, или триглицери́ды — органические вещества, продукты этерификации карбоновых кислот и трёхатомного спирта глицерина. в живых организмах выполняют, прежде всего, структурную и энергетическую функции: они являются основным компонентом клеточной мембраны, а вжировых клетках сохраняется энергетический запас организма. наряду с и белками, жиры — один из главных компонентов питания. жидкие жиры растительного происхождения обычно называютмаслами — так же, как и сливочное масло. состав жировправить состав жиров определили французские ученые м. шеврель и м. бертло. в 1811 году м. шеврель установил, что при нагревании смеси жира с водой в щелочной среде образуются глицерин и карбоновые кислоты (стеариновая и олеиновая). в 1854 году м. бертло осуществил обратную реакцию и впервые синтезировал жир, нагревая смесь глицерина и карбоновых кислот. состав жиров отвечает общей формуле  где r¹, r² и r³ — радикалы (одинаковых или различных) жирных кислот. природные жиры содержат в своём составе три кислотных радикала, имеющих неразветвлённую структуру и, как правило, чётное число атомов углерода (содержание «нечетных» кислотных радикалов в жирах обычно менее 0,1 %). жиры гидрофобны, практически нерастворимы в воде, хорошо растворимы в органических растворителях и частично растворимы в этаноле (5—10 %)[1]. природные жиры чаще всего содержат следующие жирные кислоты: насыщенные: алкановые кислоты: стеариновая (c17h35cooh)маргариновая (c16h33cooh)пальмитиновая (c15h31cooh)капроновая (c5h11cooh)масляная (c3h7cooh) ненасыщенные: алкеновые кислоты: пальмитолеиновая (c15h29cooh, 1двойная связь)олеиновая (c17h33cooh, 1 двойная связь) алкадиеновые кислоты: линолевая (c17h31cooh, 2 двойные связи) алкатриеновые кислоты: линоленовая (c17h29cooh, 3 двойные связи)арахидоновая (c19h31cooh, 4 двойные связи, реже встречается) в состав некоторых входят остатки и насыщенных, и ненасыщенных карбоновых кислот.
ответ:За поширеністю на Землі Силіцій займає друге місце серед хімічних елементів (27,6 % маси земної кори)[1]. У вільному стані в природі проста речовина Силіцію (кремній), не зустрічається, проте його в значних кількостях отримують штучно для потреб промисловості. Найпоширенішими сполуками силіцію є діоксид силіцію SiO2 (силікатний ангідрид або кремнезем) і солі силікатної кислоти — силікати, що є основою всіх гірських порід. У невеликих кількостях сполуки силіцію входять також до складу організмів рослин.
Приблизно 12 % літосфери становить кварц SiO2 і його різновиди, а 75 % становлять різні силікати і алюмосилікати (польові шпати, слюди, амфіболи).
Середній вміст кремнію (в масових %): в кам'яних метеоритах 18, ультраосновних гірських породах 19, основних 24, середніх 26, кислих 32,3, глинах 7,3, пісковиках 36,8, карбонатних гірських породах 2,4; у воді океанів 3·10−4 %.
ответ:За поширеністю на Землі Силіцій займає друге місце серед хімічних елементів (27,6 % маси земної кори)[1]. У вільному стані в природі проста речовина Силіцію (кремній), не зустрічається, проте його в значних кількостях отримують штучно для потреб промисловості. Найпоширенішими сполуками силіцію є діоксид силіцію SiO2 (силікатний ангідрид або кремнезем) і солі силікатної кислоти — силікати, що є основою всіх гірських порід. У невеликих кількостях сполуки силіцію входять також до складу організмів рослин.
Приблизно 12 % літосфери становить кварц SiO2 і його різновиди, а 75 % становлять різні силікати і алюмосилікати (польові шпати, слюди, амфіболи).
Середній вміст кремнію (в масових %): в кам'яних метеоритах 18, ультраосновних гірських породах 19, основних 24, середніх 26, кислих 32,3, глинах 7,3, пісковиках 36,8, карбонатних гірських породах 2,4; у воді океанів 3·10−4 %.
Объяснение: