Выучить с чем реагируют щелочи – параграф 24 или по тетради, написать возможные уравнения реакций: Гидроксид натрия + оксид серы (IV)
Гидроксид бария + оксид азота (III)
Гидроксид бария + оксид кальция
Гидроксид лития + серная кислота
Гидроксид калия + фосфорная кислота
Гидроксид калия + сульфат цинка
Гидроксид натрия + хлорид калия
Гидроксид кальция + нитрат магния
добування:
похідні гліцерину завжди є в організмах вищих тварин і людини. ці жири — складні ефіри гліцерину і органічних кислот (пальмітинової, стеаринової і олеїнової) — найенергоємніші речовини організму. енергетична цінність гліцеридів у два з гаком рази більша, ніж у вуглеводів.
гліцерин високого ступеня чистоти (не менше 98%) отримують шляхом алкоголізу рослинних жирів, із застосуванням вакуум-ректифікації. при остаточному тиску 400па при температурі кипіння 130-140ос вдається уникнути полімеризації і термічного розкладання гліцерину з отриманням дистильованого продукту.
до розробки синтетичних методів гліцерин отримували лужним омиленням жирів. при цьому утворюються мила з водним розчином гліцерину. мило відокремлюють шляхом висолювання за хлориду натрію, а гліцерин отримують шляхом повторного згущення і кристалізації осадженого хлориду натрію. отриманий 80% гліцерин темного кольору очищується перегонкою і обробкою активованим вугіллям.
існує ферментативний метод отримання гліцерину. гліцерин присутній в натуральних винах але у долях процента.[3] біля трьох відсотків цукру, який міститься у винограді, в кінцевому рахунку перетворюються в гліцерин.[3] в процесі дозрівання вина гліцерин частково перетворюється в інші органічні продукти.
інший метод оснований на гідролітичному розщепленні вуглеводів (крохмалю, деревного борошна і цукру, особливо тростинного), призводить до утворення суміші гліцерину з іншими гліколями.
також гліцерин утворюється при виробництві біодизеля.
синтетичним шляхом гліцерин отримують з пропілену.
застосування в промисловості:
у промисловості його отримують головним чином при гідролітичному розщепленні жирів. гліцерин випускають трьох видів — сирий, дистильований та технічно чистий. в косметиці дозволено застосування двох останніх. гліцерин гігроскопічний. завдяки властивості поглинати з повітря до 40—50 % води по відношенню до його початкової маси, він отримав широке розповсюдження в косметиці, як речовина, що швидко відбирає воду з тваринної та рослинної тканини. він застосовується майже у всіх косметичних препаратах як пом'якшуючий засіб та є одним з основних видів сировини для виготовлення зубних паст. він не засихає, не гіркне, замерзає при дуже низьких температурах і тому застосовується як речовина, що перешкоджає висиханню та замерзанню косметичних виробів.
гліцерин використовується в парфумерії та фармації як зм'якшувальний засіб або основа мазей, добавка до масла, у харчовій промисловості — як добавка до напоїв (особливо, алкогольних). наприклад, добавку гліцерину передбачає класична технологія приготування хорошого портвейну.[3] спиртовий розчин тринітрогліцерину має судинорозширювальну дію й у вигляді ліків використовується при серцевих захворюваннях. похідним гліцерину є гліцерофосфат (гліцерофосфат кальцію і гліцерофосфат натрію), який використовують в медичній практиці. із гліцерину синтетичним шляхом отримують незамінну амінокислоту метіонін, котру в медичній практиці застосовують при захворюваннях печінки і атеросклерозі.[3]
гліцерин, його олігомери і полімери запропоновані як засоби, які зберігають свіжість харчових продуктів.
у шкіряному виробництві та текстильній промисловості — для обробки пряжі і шкіри з метою їх пом'якшення та надання еластичності. гліцерин застосовується в тютюновій промисловості, при виробництві поліуретанів, гуми, фанери, барвників, чорнил і паст, зубної пасти, емульгаторів, фотографічних і інших матеріалів. гліфталеві смоли — продукти реакції гліцерину з фталевою кислотою, — будучи розчинені в спирті, перетворюються в хороший, хоча і дещо крихкий, електроізоляційний лак.[3] гліцерин необхідний для виробництва епоксидних смол — з гліцерину отримують епіхлоргідрин — незамінну речовину для синтезу епоксидної смоли.[3]
з гліцерину добувають вибухову речовину тринітрогліцерин, що використовується для виготовлення динаміту. роль гліцерину при виробництві пороху другорядна, але гліцерин є назамінною сировиною для отримання нітрогліцерину, а значить і істичного пороху і динаміту.
гліцерин як кормова добавка підвищує надої молока.[6]
гліцерин разом з пропіленгліколем формують основу рідини для паріння в електронних сигаретах.
m(NaCl+NaBr)=211,6г
С хлором будет взаимодействовать NaBr :
2NaBr+Cl2=Br2+2NaCl
Пусть m(NaCl)=х г
m(NaBr)=(211,6-X)г
Масса NaCl , образующаяся в рез-те реакции m'(NaCl) обозначим у
Проводя выпаривание раствора и прокаливание остатка ,удаляют воду ,хлор и бром .Сухой остаток -NaCl ,масса которого суммируется из массы исходного NaCl и массы NaCl,получившейся в рез-те реакции :
m(NaCl)+m'(NaCl)=140,4
x+y=140,4г
2)Определим кол-ва в-ва NaBr и NaCl ,получившихся в рез-те реакции :
n(NaBr)=(140-X/103 )моль
n(NaCl)=(y/58,5)моль
Из уравнения :n(NaBr)=n'(NaCl)
140-x/103=y/58,5
Теперь чистая математика (Решаем систему методом подстановки):
Х+у=140,4
211,6-Х/103=у/58,5
58,5*(211,6-Х)=103*(140,4-Х)
Преобразуя , получим :
2082,6=44,5х
Х=46,8(NaCl)
m(NaBr)=211,6-46,8=164,8г
w(NaCl)=46,8*100/211,6=22%
w(NaBr)=164,8*100/211,6=77,9%
Номер 2
Н2SO4+MeF = MeHSO4+HF(в виде газа)
Са(ОН)2+2HF=CaF2+2H2O
1) Найдем массу фтороводорода
n(CaF2)=54,6/78=0,7моль
n(HF)=2n(CaF2)=1,4моль
m(HF)=1,4*20=28г
2) По 1-му уравнению составим пропорцию :
36,4г(МеF)-28г(НF)
xг(MeF)-20г(HF)
x=36,4*20/28=26г /моль
Mr(Me)=26-19=7
Me-Li(литий )