Добрый день. Кислотными называются оксиды, которые взаимодействуют с основаниями( или основными оксидами ) с образованием солей. Примеры: P₂O₅ - оксид фосфора (V) CO₂ - углекислый газ SO₃ - оксид серы (Vl) Основными называются такие оксиды, которым соответствуют основания. Примеры: MgO - оксид магния CuO - оксид меди (ll) CaO - оксид кальция Амфотерные оксиды – это оксиды, которым соответствуют гидроксиды, проявляющие свойства как оснований, так и кислот. Примеры: SnO - оксид олова (II) MnO₂ - оксид марганца (IV) SnO² - диоксид олова (IV)
В твердому стані більшість солей утворюють іонні кристали, у вузлах кристалічної ґратки яких знаходяться катіони та аніони. В рідкому (розплавленому) стані солі більшості сильних кислот і основ перебувають у рівновазі між іонною дисоційованою формою та недисоційованою молекулярною. Чим сильнішою є кислота та основа, що утворили сіль, тим більше така рівновага зміщена в сторону іонної форми.Більшість солей є іонними сполуками і використання структурних формул для них є некоректним, оскільки хибно передає будову речовини. Тим не менше, у навчальних цілях інколи умовно зображають структурні формули солей з ковалентними зв'язками між атомами. В таких випадках виходять з формул відповідних кислот або основ, заміняючи в них кислотні атоми Гідрогену на атоми металу або гідроксильні групи основ на кислотні залишки. Для прикладу наведемо структурні формули фосфату кальцію, гідрокарбонату барію і основного карбонату міді:
Кислотными называются оксиды, которые взаимодействуют с основаниями( или основными оксидами ) с образованием солей.
Примеры:
P₂O₅ - оксид фосфора (V)
CO₂ - углекислый газ
SO₃ - оксид серы (Vl)
Основными называются такие оксиды, которым соответствуют основания.
Примеры:
MgO - оксид магния
CuO - оксид меди (ll)
CaO - оксид кальция
Амфотерные оксиды – это оксиды, которым соответствуют гидроксиды, проявляющие свойства как оснований, так и кислот.
Примеры:
SnO - оксид олова (II)
MnO₂ - оксид марганца (IV)
SnO² - диоксид олова (IV)
В твердому стані більшість солей утворюють іонні кристали, у вузлах кристалічної ґратки яких знаходяться катіони та аніони. В рідкому (розплавленому) стані солі більшості сильних кислот і основ перебувають у рівновазі між іонною дисоційованою формою та недисоційованою молекулярною. Чим сильнішою є кислота та основа, що утворили сіль, тим більше така рівновага зміщена в сторону іонної форми.Більшість солей є іонними сполуками і використання структурних формул для них є некоректним, оскільки хибно передає будову речовини. Тим не менше, у навчальних цілях інколи умовно зображають структурні формули солей з ковалентними зв'язками між атомами. В таких випадках виходять з формул відповідних кислот або основ, заміняючи в них кислотні атоми Гідрогену на атоми металу або гідроксильні групи основ на кислотні залишки. Для прикладу наведемо структурні формули фосфату кальцію, гідрокарбонату барію і основного карбонату міді:
Объяснение: