pH, Водневий показник — величина, що показує міру активності іонів водню (Н+) в розчині, тобто ступінь кислотності або лужності цього розчину. Для розведених розчинів можна користуватись терміном «концентрація» замість «активність» у цьому визначенні. pH нейтрального розчину становить 7, розчини із більшим значенням водневого показника є лужними, із меншими — кислими.
Загальну концепцію виміру кислотності розчину за до рН сформулював С. П. Соренсен (Sørensen) в 1909 р.
Визначення Редагувати
Див. також: Іонний добуток води
Співвідношення між pH та pOH
рН обчислюється як від'ємний десятковий логарифм активності іонів H+ (або, точніше, для водних розчинів — іонів гідроксонію [H3O+]) і є безрозмірною величиною:
При вищих температурах константа електролітичної дисоціації води підвищується, відповідно збільшується іонний добуток води Kw, тому нейтральною виявляється pH < 7 (що відповідає концентраціям, що збільшилися як H+, так і OH−); при зниженні температури, навпаки, нейтральна pH зростає. Всі ці зміни відбуваються в інтервалі значень[2] Kw від 0,11·10-14 (0 °C) до 55,0·10-14 (100 °C), тобто залежно від температури pH нейтрального розчину змінюється від -7,48 до -6,13.
рН абсолютно чистої води мусить мати значення 7. Але насправді такого майже ніколи не трапляється — наприклад, при контакті із повітрям у воді розчиняється вуглекислий газ, з якого утворюється вугільна кислота Н2СО3, внаслідок цього рН води падає до 5,7—6.
pH більшості відомих розчинів коливається між значеннями 0 та 14. Відомі розчини із значенням рН меншим нуля та більшим 14, але у таких випадках замість pH, як характеристики кислотності розчину, зазвичай користуються концентрацією кислоти або лугу.
1) SO3-оксид серы(VI), серный ангидрид, ангидрид серной кислоты, триоксид серы. SO2-оксид серы(IV), сернистый ангидрид, ангидрид сернистой кислоты, диоксид серы. 2) SO2-в промышленности производят обжигом сульфидных минералов. В лабараторных условиях получают действием сильных кислот на сульфиты и гидросульфиты. Образующаяся сернистая кислота моментально разлагается на сернистый газ и воду. SO3-в промышленности производится каталитическим окислением кислородом воздуха сернистого ангидрида. В лабараторных условиях получается термическим разложением сульфатов, окисление диоксида серы озоном или диоксиды азота. 3) SO2- бесцветный газ с резким запахом напоминающим запах зажённой спички. Температура плавления -75,5°C. Температура кипения -10,01°C. Сжижается при комнатной температуре под давлением. Умеренно растворяется в воде с образованием нестойкой сернистой кислоты. Растворимость в воде-11,5 г/100 мл. SO3- бесцветная жидкость с резким,удушающим запахом, сильно дымит на воздухе. Температура плавления +16,83°C. Температура кипения +44,9°C.При температурах ниже 16,9 °C застывает с образованием смеси различных кристаллических модификаций твёрдого SO3. Неограниченно растворяется в воде с ней же реагируя. 4. H2O+SO2=H2SO3 Na2O+SO2=Na2SO3 NaOH+SO2=NaHSO3 O2+2SO2=2SO3
H2O+SO3=H2SO4 Na2O+SO3=Na2SO4 NaOH+SO3=NaHSO4 5. Большая часть оксида серы(IV) используется для производства сернистой кислоты. Используется также в виноделии в качестве консерванта (пищевая добавка E220). Так как этот газ убивает микроорганизмы, им окуривают овощехранилища и склады. Оксид серы(IV) используется для отбеливания соломы, шёлка и шерсти, то есть материалов, которые нельзя отбеливать хлором. Применяется он также и в качестве растворителя в лабораториях. При таком его применении следует помнить о возможном содержании в SO2 примесей в виде SO3, H2O, и, как следствие присутствия воды, H2SO4 и H2SO3. Их удаляют пропусканием через растворитель концентрированной H2SO4; это лучше делать под вакуумом или в другой закрытой аппаратуре. Оксид серы(IV) применяется также для получения различных солей сернистой кислоты.
Серный ангидрид используют в основном в производстве серной кислоты и в металлургии. Вот как-то так.
Объяснение:
pH, Водневий показник — величина, що показує міру активності іонів водню (Н+) в розчині, тобто ступінь кислотності або лужності цього розчину. Для розведених розчинів можна користуватись терміном «концентрація» замість «активність» у цьому визначенні. pH нейтрального розчину становить 7, розчини із більшим значенням водневого показника є лужними, із меншими — кислими.
Загальну концепцію виміру кислотності розчину за до рН сформулював С. П. Соренсен (Sørensen) в 1909 р.
Визначення Редагувати
Див. також: Іонний добуток води
Співвідношення між pH та pOH
рН обчислюється як від'ємний десятковий логарифм активності іонів H+ (або, точніше, для водних розчинів — іонів гідроксонію [H3O+]) і є безрозмірною величиною:
{\displaystyle {\mbox{pH}}=-\lg \left[{\mbox{H}}^{+}\right]}{\displaystyle {\mbox{pH}}=-\lg \left[{\mbox{H}}^{+}\right]}
Отже, для нейтральних розчинів значення pH рівне 7, для лужних — більше 7, для кислих — менше. Із значення pH можна розрахувати pOH[1]:
{\displaystyle \mathrm {pOH=14-pH} }{\displaystyle \mathrm {pOH=14-pH} }.
При вищих температурах константа електролітичної дисоціації води підвищується, відповідно збільшується іонний добуток води Kw, тому нейтральною виявляється pH < 7 (що відповідає концентраціям, що збільшилися як H+, так і OH−); при зниженні температури, навпаки, нейтральна pH зростає. Всі ці зміни відбуваються в інтервалі значень[2] Kw від 0,11·10-14 (0 °C) до 55,0·10-14 (100 °C), тобто залежно від температури pH нейтрального розчину змінюється від -7,48 до -6,13.
рН абсолютно чистої води мусить мати значення 7. Але насправді такого майже ніколи не трапляється — наприклад, при контакті із повітрям у воді розчиняється вуглекислий газ, з якого утворюється вугільна кислота Н2СО3, внаслідок цього рН води падає до 5,7—6.
pH більшості відомих розчинів коливається між значеннями 0 та 14. Відомі розчини із значенням рН меншим нуля та більшим 14, але у таких випадках замість pH, як характеристики кислотності розчину, зазвичай користуються концентрацією кислоти або лугу.
SO3-оксид серы(VI), серный ангидрид, ангидрид серной кислоты, триоксид серы.
SO2-оксид серы(IV), сернистый ангидрид, ангидрид сернистой кислоты, диоксид серы.
2)
SO2-в промышленности производят обжигом сульфидных минералов. В лабараторных условиях получают действием сильных кислот на сульфиты и гидросульфиты. Образующаяся сернистая кислота моментально разлагается на сернистый газ и воду.
SO3-в промышленности производится каталитическим окислением кислородом воздуха сернистого ангидрида. В лабараторных условиях получается термическим разложением сульфатов, окисление диоксида серы озоном или диоксиды азота.
3)
SO2- бесцветный газ с резким запахом напоминающим запах зажённой спички. Температура плавления -75,5°C. Температура кипения -10,01°C.
Сжижается при комнатной температуре под давлением. Умеренно растворяется в воде с образованием нестойкой сернистой кислоты. Растворимость в воде-11,5 г/100 мл.
SO3- бесцветная жидкость с резким,удушающим запахом, сильно дымит на воздухе. Температура плавления +16,83°C. Температура кипения +44,9°C.При температурах ниже 16,9 °C застывает с образованием смеси различных кристаллических модификаций твёрдого SO3. Неограниченно растворяется в воде с ней же реагируя.
4.
H2O+SO2=H2SO3
Na2O+SO2=Na2SO3
NaOH+SO2=NaHSO3
O2+2SO2=2SO3
H2O+SO3=H2SO4
Na2O+SO3=Na2SO4
NaOH+SO3=NaHSO4
5.
Большая часть оксида серы(IV) используется для производства сернистой кислоты. Используется также в виноделии в качестве консерванта (пищевая добавка E220). Так как этот газ убивает микроорганизмы, им окуривают овощехранилища и склады. Оксид серы(IV) используется для отбеливания соломы, шёлка и шерсти, то есть материалов, которые нельзя отбеливать хлором. Применяется он также и в качестве растворителя в лабораториях. При таком его применении следует помнить о возможном содержании в SO2 примесей в виде SO3, H2O, и, как следствие присутствия воды, H2SO4 и H2SO3. Их удаляют пропусканием через растворитель концентрированной H2SO4; это лучше делать под вакуумом или в другой закрытой аппаратуре. Оксид серы(IV) применяется также для получения различных солей сернистой кислоты.
Серный ангидрид используют в основном в производстве серной кислоты и в металлургии.
Вот как-то так.