Мета́ли (від грец. μέταλλον — «шахта», «кар'єр», «добування з надр землі»)[1] — клас хімічних елементів і речовин з такими хімічними та фізичними властивостями:
добре проводять електричний струм і тепло,
непрозорі, але здатні відбивати світло (мають металічний блиск),
ковкі, що дозволяє надавати виробам з них потрібної форми та розвальцьовувати їх,
пластичні, що дає можливість витягати їх у тонкий дріт.
за участі у хімічних реакціях є донорами електронів (віддають електрони).
У твердому стані мають кристалічну будову (часто кубічні або гексагональні ґратки), відзначаються ковкістю. Атоми металів мають низькі енергії йонізації та малу спорідненість до електрона, отже легко втрачають електрони з утворенням катіонів. У сполуки зазвичай входять як катіони. В комплексах, де вони виступають центральними атомами, несуть позитивний заряд. Зв'язок атомів у металічних кристалах зумовлений надзвичайною рухливістю валентних електронів у кристалічних ґратках, утворених позитивними металічними йонами. В атомах металів 1 і 2 (лужні і лужноземельні метали) та 13—17 груп заповнюються s i p електронні підоболонки атомів, у металах d- та f-блоків — підоболонки d (перехідні метали) і f (лантаноїди і актиноїди). Близько 80 % хімічних елементів є металами.
Атом магния имеет заряд 0 за счет уравновешения зарядов протонов (р⁺) и электронов (е⁻). Ядро атома магния имеет заряд +12, вокруг ядра атома движутся 12 электронов с общим зарядом минус 12.
Электронная формула атома магния:
Mg 1s²2s²2p⁶3s²
В химических реакциях магний проявляет восстановительные свойства за счет отдачи двух валентных электронов и становится ионом. Схематически это выглядит так:
Mg⁰ - 2e⁻ = Mg²⁺
Электронная формула иона магния
Mg²⁺ 1s²2s²2p⁶
Электронная формула иона магния соответствует электронной конфигурации атома неона.
Мета́ли (від грец. μέταλλον — «шахта», «кар'єр», «добування з надр землі»)[1] — клас хімічних елементів і речовин з такими хімічними та фізичними властивостями:
добре проводять електричний струм і тепло,
непрозорі, але здатні відбивати світло (мають металічний блиск),
ковкі, що дозволяє надавати виробам з них потрібної форми та розвальцьовувати їх,
пластичні, що дає можливість витягати їх у тонкий дріт.
за участі у хімічних реакціях є донорами електронів (віддають електрони).
У твердому стані мають кристалічну будову (часто кубічні або гексагональні ґратки), відзначаються ковкістю. Атоми металів мають низькі енергії йонізації та малу спорідненість до електрона, отже легко втрачають електрони з утворенням катіонів. У сполуки зазвичай входять як катіони. В комплексах, де вони виступають центральними атомами, несуть позитивний заряд. Зв'язок атомів у металічних кристалах зумовлений надзвичайною рухливістю валентних електронів у кристалічних ґратках, утворених позитивними металічними йонами. В атомах металів 1 і 2 (лужні і лужноземельні метали) та 13—17 груп заповнюються s i p електронні підоболонки атомів, у металах d- та f-блоків — підоболонки d (перехідні метали) і f (лантаноїди і актиноїди). Близько 80 % хімічних елементів є металами.
Объяснение:
Атом магния имеет заряд 0 за счет уравновешения зарядов протонов (р⁺) и электронов (е⁻). Ядро атома магния имеет заряд +12, вокруг ядра атома движутся 12 электронов с общим зарядом минус 12.
Электронная формула атома магния:
Mg 1s²2s²2p⁶3s²
В химических реакциях магний проявляет восстановительные свойства за счет отдачи двух валентных электронов и становится ионом. Схематически это выглядит так:
Mg⁰ - 2e⁻ = Mg²⁺
Электронная формула иона магния
Mg²⁺ 1s²2s²2p⁶
Электронная формула иона магния соответствует электронной конфигурации атома неона.