Агрега́тное состоя́ние вещества (от лат. aggrego «присоединяю») — физическое состояние вещества, зависящее от соответствующего сочетания температуры и давления. Изменение агрегатного состояния может сопровождаться скачкообразным изменением свободной энергии, энтропии, плотности и других физических величин.[1]
Традиционно выделяют три агрегатных состояния: твёрдое, жидкое и газообразное. К агрегатным состояниям принято причислять также плазму[2], в которую переходят газы при повышении температуры и фиксированном давлении. Отличительной особенностью является отсутствие резкой границы перехода к плазменному состоянию. Существуют и другие агрегатные состояния.
Определения агрегатных состояний не всегда являются строгими. Так, существуют аморфные тела, сохраняющие структуру жидкости и обладающие небольшой текучестью и сохранять форму; жидкие кристаллы текучи, но при этом обладают некоторыми свойствами твёрдых тел, в частности, могут поляризовать проходящее через них электромагнитное излучение.
Для описания различных состояний в физике используется более широкое понятие термодинамической фазы. Явления, описывающие переходы от одной фазы к другой, называют критическими явлениями.
Ви вже знаєте, що серед сполук різних елементів окрему групу станов-
лять ті, що утворені Карбоном, — так звані органічні сполуки. З найважли-
вішими з них ви ознайомилися в поперед ніх класах, а докладно вивчити
органічні речовини в усій їхній багатоманітності зможете в окремому роз-
ділі органічної хімії. Цей підручник відкриє багато нового, досі невідомого
про природні й синтетичні сполуки, із яких виготовлено ваш одяг, які ви
вживаєте в їжу, які вас обігрівають і лікують, з яких, зрештою, побудовано
ваш організм.
Зміст кожної наступної теми і кожного наступного параграфа підручни-
ка ґрунтується на змісті попередніх. Намагайтеся зрозуміти логіку органіч-
ної хімії — і ви легко засвоїте навіть найскладніший матеріал. А знання
залежності властивостей органічних речовин від їхніх складу та будови да-
дуть вам змогу не лише пояснювати ці властивості, а й передбачати їх.
У вивченні хімії вам до структура підручника. Фактичний
матеріал про органічні сполуки викладається в рубриках: Склад і будова
молекул, Фізичні властивості, Хімічні властивості, Застосування,
Добування. Матеріал про хімічні властивості як найважливіший подано в
зручному вигляді: рівняння хімічних реакцій речовин згруповано в одному
місці, а пояснення цих реакцій наведено паралельно.
Кожна тема закінчується висновками, в яких узагальнено основ ний,
найважливіший матеріал. Наприкінці параграфів наведено завдання, за
до яких ви можете перевірити свої знання і розуміння вивченого.
Не лінуйтеся робити це систематично — і успіх у навчанні забезпечений. Не
нехтуйте також запитаннями, уміщеними в тексті параграфів.
Навички експериментування ви зможете розвинути, виконуючи різно-
манітні хімічні досліди. Прописи лабораторних робіт наведено в тексті па-
раграфів, а практичних робіт — наприкінці підручника.
Сподіваємося, що вивчення органічної хімії буде для вас цікавим і ко-
рисним.
Успіхів вам!
Phase change - ru.svg
Агрега́тное состоя́ние вещества (от лат. aggrego «присоединяю») — физическое состояние вещества, зависящее от соответствующего сочетания температуры и давления. Изменение агрегатного состояния может сопровождаться скачкообразным изменением свободной энергии, энтропии, плотности и других физических величин.[1]
Традиционно выделяют три агрегатных состояния: твёрдое, жидкое и газообразное. К агрегатным состояниям принято причислять также плазму[2], в которую переходят газы при повышении температуры и фиксированном давлении. Отличительной особенностью является отсутствие резкой границы перехода к плазменному состоянию. Существуют и другие агрегатные состояния.
Определения агрегатных состояний не всегда являются строгими. Так, существуют аморфные тела, сохраняющие структуру жидкости и обладающие небольшой текучестью и сохранять форму; жидкие кристаллы текучи, но при этом обладают некоторыми свойствами твёрдых тел, в частности, могут поляризовать проходящее через них электромагнитное излучение.
Для описания различных состояний в физике используется более широкое понятие термодинамической фазы. Явления, описывающие переходы от одной фазы к другой, называют критическими явлениями.