Кі́лькість речови́ни — фізична величина, що характеризує кількість специфічних однотипних структурних одиниць-елементів (частинок), з котрих складається речовина. Під структурними одиницями розуміються будь-які частинки, з яких складається речовина (атоми, молекули, іони, електрони, протони, нейтрони або будь-які інші частинки).
В міжнародній системі одиниць СІ кількість речовини поряд з масою (яка теж фактично корелює з кількістю частинок) належить до основних одиниць окремого типу[2]. Таким чином, кількість речовини в системі СІ не може бути виражена через інші базові одиниці. Одиниця кількості речовини називається моль. 1 моль — це кількість речовини, що містить 6.02214076×1023 (Число Авогадро) структурних формульних одиниць — реальних часток, таких як атоми, молекули, йони, електрони або протони (це визначення[3] було прийнято в листопаді 2018 року[4]; старе визначення виходило з кількості атомів у 12 грамах ізотопу вуглецю-12 — 126C).
Содержание каждой пробирки разделим на 3 другие пробирки и в каждую группу будем добавлять реагент, в нужной пробирке будет идти реакция, в двух других существенных изменений не будет, либо будет совершенно другой осадок.
1) Чтобы распознать раствор хлорида железа(3), добавим в первые 3 пробирки гидроксид натрия NaOH, в нужной пробирке наблюдаем выделение бурого осадка Fe(OH)3
2) Чтобы распознать хлорид кальция, добавим во второю группу пробирок раствор карбоната натрия , будем наблюдать в нужной нам пробирке выделение белого осадка CaCO3
CaCl2+ Na2CO3= 2NaCl+ CaCO3 ( белый осадок)
Ca(2+)+2Cl(-)+2Na(+)+CO3(2-)= 2Na(+)+2Cl(-)+ CaCO3 ( белый осадок)
Ca(2+) + CO3(2-) =CaCO3 ( белый осадок)
3) Оставшуюся пробирку распознаем методом исключения.
Кі́лькість речови́ни — фізична величина, що характеризує кількість специфічних однотипних структурних одиниць-елементів (частинок), з котрих складається речовина. Під структурними одиницями розуміються будь-які частинки, з яких складається речовина (атоми, молекули, іони, електрони, протони, нейтрони або будь-які інші частинки).
В міжнародній системі одиниць СІ кількість речовини поряд з масою (яка теж фактично корелює з кількістю частинок) належить до основних одиниць окремого типу[2]. Таким чином, кількість речовини в системі СІ не може бути виражена через інші базові одиниці. Одиниця кількості речовини називається моль. 1 моль — це кількість речовини, що містить 6.02214076×1023 (Число Авогадро) структурних формульних одиниць — реальних часток, таких як атоми, молекули, йони, електрони або протони (це визначення[3] було прийнято в листопаді 2018 року[4]; старе визначення виходило з кількості атомів у 12 грамах ізотопу вуглецю-12 — 126C).
Содержание каждой пробирки разделим на 3 другие пробирки и в каждую группу будем добавлять реагент, в нужной пробирке будет идти реакция, в двух других существенных изменений не будет, либо будет совершенно другой осадок.
1) Чтобы распознать раствор хлорида железа(3), добавим в первые 3 пробирки гидроксид натрия NaOH, в нужной пробирке наблюдаем выделение бурого осадка Fe(OH)3
FeCl3+3NaOH= 3NaCl+ Fe(OH)3 (бурый осадок)
Fe(3+)+ 3Cl(-)+ 3Na(+) + 3OH(-)= 3Na(+) + 3Cl(-) + Fe(OH)3(бурый осадок)
Fe(3+)+3OH(-)= Fe(OH)3(бурый осадок)
2) Чтобы распознать хлорид кальция, добавим во второю группу пробирок раствор карбоната натрия , будем наблюдать в нужной нам пробирке выделение белого осадка CaCO3
CaCl2+ Na2CO3= 2NaCl+ CaCO3 ( белый осадок)
Ca(2+)+2Cl(-)+2Na(+)+CO3(2-)= 2Na(+)+2Cl(-)+ CaCO3 ( белый осадок)
Ca(2+) + CO3(2-) =CaCO3 ( белый осадок)
3) Оставшуюся пробирку распознаем методом исключения.