1) 5 2) al-3; i-7; se-6 3) вони знаходяться в одній групі, одже мають по одному електрону на зовнішньому електр. шарі; але вони знаходяться в різних періодах, тобто мають різну кількість ектр. шарів. вони мають однакову кількість валентніх електронів; мають різні атомні радіуси та електронегативність. 4) n - 1s^2 2s^2 2p^3 p - 1s^2 2s^2 2p^6 3s^2 3p^3 as - 1s^2 2s^2 2p^6 3s^2 3p^6 4s^2 3d^10 4p^3 в них однакова кількість електронів на зовнішньому електр. шарі 5) с - 2; f - 1; al - 1; s - 2 6) 7) a-as в 5 групі; б-cl в 7 групі 8) металичні властивості збільшуеться, томущо зменьшуеться електронегативність і атому елемента легше віддати електрони 9) в них різна кількість електр. шарів
3. Якісна реакція: поява синього забарвлення із спиртовим розчином йоду.
хим.власт. целюлоза:
1. Гідроліз:
а) під дією ферментів в організмі;
б) під дією кислот в лабораторії.
2. Горіння:
(С6Н10О5)n + nО2 → nН2О + nСО2.
3. Термічний розклад: без доступу повітря на метанол, ацетон, оцтову кислоту.
сахароза:
Сахаро́за, іноді цукро́за , також буряковий цукор, тростинний цукор, α-D-глюкопіранозил-β-D-фруктофуранозид, С12Н22О11 — важливий дисахарид. Білий, без запаху, кристалічний порошок з солодким смаком. Найвідоміший і широко застосовується у харчовій промисловості(цукор). Молекула сахарози складається із залишків молекул глюкози і фруктози.
Дуже поширена у природі — синтезується у клітинах усіх зелених рослин і нагромаджується в стеблах, насінні, плодах і коренях рослин. Вміст її в цукровому буряку складає 15-22 %, в цукровій тростині — 12-15 %. Ці рослини є основними джерелами отримання цукрози, звідси виникли і її назви — тростинний цукор і буряковий цукор. Її багато в кленовому і пальмовому соку, в кукурудзі — 1,4-1,8 %, картоплі — 0,6, цибулі — 6,5, моркві — 3,5, дині — 5,9, персиках і абрикосах — 6,0, апельсинах — 3,5, винограді — 0,5 %. Міститься в соку берези та деяких фруктах.
Термін «цукроза» було вперше застосовано в 1857 році англійським хіміком Вільямом Міллером
Крохмаль
Целюлоза
( С6Н10О5)n
Физичні властивості крохмалу:
Білий порошок, не розчинний у воді, набрякає у гарячій воді, утворюючи колоїдні розчини.
Физичні властивості целюлоза::
Волокниста речовина, не розчинна у воді, стійка до розчинів кислот, лугів й слабких окиснювачів. Обвуглюється концентрованою Н2SO4.
хим.властывости крох:
1. Повний гідоліз (кислотний):
(С6Н10О5)n (крохмаль) → (С6Н10О5)n (декстрини) → С12Н22О11 (мальтоза) → С6Н12О6 (глюкоза)
2. Ферментативний гідроліз
(С6Н10О5)n + Н2О → С2Н5ОН + 2СО2
3. Якісна реакція: поява синього забарвлення із спиртовим розчином йоду.
хим.власт. целюлоза:
1. Гідроліз:
а) під дією ферментів в організмі;
б) під дією кислот в лабораторії.
2. Горіння:
(С6Н10О5)n + nО2 → nН2О + nСО2.
3. Термічний розклад: без доступу повітря на метанол, ацетон, оцтову кислоту.
сахароза:
Сахаро́за, іноді цукро́за , також буряковий цукор, тростинний цукор, α-D-глюкопіранозил-β-D-фруктофуранозид, С12Н22О11 — важливий дисахарид. Білий, без запаху, кристалічний порошок з солодким смаком. Найвідоміший і широко застосовується у харчовій промисловості(цукор). Молекула сахарози складається із залишків молекул глюкози і фруктози.
Дуже поширена у природі — синтезується у клітинах усіх зелених рослин і нагромаджується в стеблах, насінні, плодах і коренях рослин. Вміст її в цукровому буряку складає 15-22 %, в цукровій тростині — 12-15 %. Ці рослини є основними джерелами отримання цукрози, звідси виникли і її назви — тростинний цукор і буряковий цукор. Її багато в кленовому і пальмовому соку, в кукурудзі — 1,4-1,8 %, картоплі — 0,6, цибулі — 6,5, моркві — 3,5, дині — 5,9, персиках і абрикосах — 6,0, апельсинах — 3,5, винограді — 0,5 %. Міститься в соку берези та деяких фруктах.
Термін «цукроза» було вперше застосовано в 1857 році англійським хіміком Вільямом Міллером
Объяснение: